По-русски
Українською
Погода:
  • Курси валют: USD 11.5   EUR 15.7
  • Пальне: A92 10.53   A95 10.90   ДП 9.74

Leopolis Grand Prix
27-29 червня у Львові відбудеться найбільша автомобільна подія України та Центральної Європи.


Венеція по-голландськи

Харлем - Амстердам - Роттердам - Дордрехт - Гаага - Дельфт
0

Амстердам

Нідерланди, Північна Голландія
Давній Амстердам - є столицею королівства Нідерландів та одним з найбільших історичних міст Європи

Храм Светіцховелі

В XI столітті на місці базиліки зводить церква Дванадцяти апостолів - храм Светіцховелі. Це – головний кафедральний собор та найбільша церква сучасної країни
AutoTravel у соціальних мережах


Свой первый холодильник мы с женой купили в магазине Комплект, находится в Одессе, нам понравился этот магазин.

В онлайн магазине оборудоваия stocktools.ru есть все. От ручного инструмента, до мощных лодочных моторов.

10 найбільш дивних місць Києва

1 лютого 2013

Кожне місто має не тільки парадну сторону його центральних вулиць, але і місця, які приваблюють своєю атмосферою, часом моторошною і дивною, але такі місця мають особливу привабливість. Небезпечні і таємничі, вони - зворотний бік міста, джерело його легенд.

"Итересный Киев" зібрав десять місць Києва, залишених людьми і напівзруйнованих, котрі привертають увагу ектремалів. Перш ніж відвідати їх, варто добре подумати, чи варто ризикувати своїм здоров'ям і спокійним сном. Саме тому точні координати об'єктів не вказані. Але хто шукає, той завжди знайде.

Закинутий трек для бобслею

Закинутий трек для бобслею можна знайти на березі Дніпра, в декількох кілометрах від Київської ГЕС. Трек був побудований ще в радянські часи, але довго не простояв - згорів практично відразу ж, а відновлювати його не стали. Зараз це просто гарне місце на березі Київського моря, а металева конструкція незрозумілого на перший погляд призначення надає йому особливого шарму. Неподалік знаходяться вежі, про призначення яких можна тільки здогадуватися.

Опіковий центр на Троєщині

На краю Троєщини знаходиться епічна "недобудова", можливо, одна з найбільших у Києві.

Проект опікового центру був задуманий з розмахом, але, як це часто буває, заморожений через нестачу фінансування. А територія, та й гроші, виділені на будівництво, були величезні. Зараз деякі корпусу обладнані під склади, побудований КПП, територія охороняється, але один з корпусів стоїть віддалік і знаходиться поза офіційною територією, тому він цілком доступний для шукачів пригод.

Крім величезної території, недобудова незвичайна ще й тим, що на території знаходиться церква, будівництво якої також припинили.

Цвинтар військової техніки

Справжнісіньке кладовище військової техніки, можна знайти в Дарницькому районі на житловому масиві Рембаза. Знаходиться воно на території Київського військово-ремонтного заводу, який розпочав свою роботу ще в роки Другої світової війни. До речі, зараз там досі виготовляють і ремонтують військову техніку, тому кладовище - стратегічний об'єкт, що охороняється озброєними військовими з собаками.

Військові з собаками охороняють безліч військової техніки, яка, навіть неробоча, коштує величезних грошей, але чомусь іржавіє під відкритим небом. Всі ці танки, ракетні установки та інші військові машини стоять в нерозібраному вигляді і створюють неймовірне враження. Здається, ніби вони чогось чекають.

Будинок культур на Виноградарі

Тих, кого ваблять в глухі безлюдні місця, радо прийме недобудований Будинок культури на Виноградарі. У 1989-му році його почали будувати, але настали "лихі дев'яності" і будівництво було заморожено. А адже планувалося, що на чотирьох поверхах цієї будівлі будуть розміщені дві сцени, гримерні, роздягальні, кімнати відпочинку. Будівля повинна було бути дійсно гарною і незвичною - при будівництві була використана змішана геометрія і деякі цікаві технології.

Зараз "недобудову", що стоїть у дворі житлового масиву, регулярно відвідують бомжі, вгодовані пацюки, любителі паркуру та мирні фотографи та оператори. Для останніх тут справжній рай - незважаючи на жахливий стан будівлі і огидний запах, недобудова виглядає дуже гарно. Головне - бути уважним, адже вона знаходиться в аварійному стані, та й працівники міліції можуть заглянути на вогник і затримати "до з'ясування". Не кажучи вже про осіб без певного місця проживання і наркоманів, які завжди обживають подібні місця.

Тунель під Дніпром

На обох берегах Дніпра можна знайти дивні споруди - наприклад, бетонний тунель, що формою нагадує підводний човен, який знаходиться на Оболоні. Або ж частину наземного тунелю, а неподалік - невелику шахту, яка тягнеться глибоко вниз. Та більше за все вражає тунель Жуковому острові, що йде вниз, під. русло річки.

Так що ж це за тунелі? Хто і навіщо їх копав і з якою метою? Відповіді на ці запитання можна знайти в Постанові Ради Народних Комісарів (РНК) УРСР і ЦК КП (б) "О строительстве № 1", датованій 11 жовтня 1938 року.

З неї можна дізнатися, що так звана "Стройка № 1" - це надсекретне будівництво стратегічних тунелів під руслом Дніпра, здача яких планувалася на 1944-й рік. Роботи були розпочаті ще до війни, але припинені в 1941-му. Після війни будівництво відновили, але згорнули в 1949, так як проект був визнаний неперспективним.

Матеріали та обладнання будівництва, так і не доведеної до кінця, були використані при будівництві станцій метро "Вокзальна" і "Політехнічний університет".

Зараз залишки "будівництва століття" знаходяться на приватній території - вихід з шахти пристосований під склад, а в тунеля хпланують розводити рибу. Тунель під Дніпром закритий арматурою, решта входів - залиті бетоном або завалені будівельним сміттям.

Цвинтар кранів

Якщо пробратися у промзону недалеко від станції метро Видубичі, можна побачити цвинтар кранів. Дістатися туди досить складно, адже потрібно йти по вузьких рейках, з обох боків від яких - досить глибокі урвища, але якщо уже зважилися це зробити, то ці старання будуть винагороджені. "Кладовище", на яке звозять поламані будівельні крани - дійсно цікаве місце, нагадує постапокаліптичні пейзажі "Сталкера", особливо в похмуру погоду або туман. Територія якщо і хороняється, то не дуже ретельно, а величні іржаві крани - це те, на що дійсно варто подивитися.

Стіна Зеленого театру

Стіна Зеленого театру - місце, добре відоме всім київським любителям скелелазіння, тому у вихідні тут досить людно. Незважаючи на це, "зеленка" оточена величезною кількістю міфів і переказів. Біоенергетики стверджують, ніби стіна - тільки верхівка айсберга, адже під землею викопана ціла система катакомб, а саме місце чи то прокляте, чи то знаходиться на місці потужного розлому, через що саме там найлегше подорожувати між світами, або навіть просто випадково "провалитися" у якесь позачасся. Вважається, ніби Зелений театр охороняє його господар - дух, з яким потрібно обов'язково привітатися, приходячи туди.

З боків стіни, на якій зазвичай практикуються в скелелазінні альпіністи, є два входи, через один з яких можна спуститися в тунель, котрий перетинає дренажна система. Бічні відгалуження тунелю замуровані, тому вивчити їх навряд чи вдасться. Зелений театр зберігає свої таємниці, одну з яких, можливо, випаде розгадати саме вам.

Форт на Лисій горі

Історія форту на Лисій горі розпочалася ще на початку 19 століття, коли ця гора належала Печеркому монастирю. Але в 60-х роках того ж століття, на хвилі перетворення Києва в неприступне місто-фортецю, землі були викуплені міським начальством.

У 1897 році Лисогірський форт отримав статус "фортеця-склад ІІІ розряду". Якийсьчас тут зберігали піроксилін - найсильнішу вибухову речовину, і Київ навіть не знав, що живе "на пороховій бочці".

Більше ста років Лиса гора з побудованим на ній фортом неподільно належала військовим, і лише в сімдесятих роках минулог остоліття втратила свою стратегічну цінність. Багато споруди форту були розтягнуті місцевими жителями, а те, що винести не вдалося, залишається на горі до наших днів. Гнітючу атмосферу форту неможливо описати словами, це потрібно відчути, адже Лиса гора здавна оточена атмосферою таємничості і таємниці її складно назвати приємними. Особливо страшно тут стає, коли дізнаєшся, що на території форту часто проводилися страти і деякі записи, видряпані на стінах, не просто "Кіса і Ося були тут", а дійсно останнє, що залишали після себе страчені.

Закинута лабораторія

Найбільша кількість легенд ходить навколо походження цієї будівлі - її вважають чи то занедбаним центром, в якому проводилися секретні експерименти зі створення надлюдини, чи то залишена лабораторій по вивченню і виробництву біологічної зброї. І легенди ці не такі далекі від реальності, як може здатися, адже в будівлі, закинутій на початку 90-х років минулого століття, дійсно знаходилася лабораторія. Тільки от вивчали там не людські надздібності і не біологічну зброю, а вірусні інфекції. Що, зауважте, теж хороший ґрунт для виникнення міфів навколо напівзруйнованого корпусу.

Можна вважати це черговою страшилкою, але насправді мало хто знає, що сталося, і чому на початку дев'яностих цю лабораторію, що займалася розробкою вакцини проти СНІДу, раптово закрили, залишивши будівлю майже недоторканою. Чи була причиною цього лише криза? Адже за офіційною версією, лабораторія була зачинена після пожежі. У будівлі залишилося занадто багато пробірок невідомо призначення, що, погодьтеся досить дивно для центру, який займався вивченням смертельно небезпечних вірусів...

У тому, що лабораторію закривали у поспіху можна переконатися, піднявшись на горище, де любителя екстриму зустрінуть металеві клітки з табличками "08.05.1990 - СНІД", "03.02.1991 - РАК". Щоб отримати дозу адреналіну, можна навіть не підніматися на горище - на перших поверхах, та й на прилеглій території досить багато дивного. Трупний запах та запах медикаментів, таблетки незрозумілого призначення, ампули та пробірки з кров'ю валяються на підлозі, коридори, заставлені залізними клітками, згорілі кабінети, книги по вірусології, а головне - порожня операційна, здатні якщо не налякати, то змусити задуматися про те, чи варто гуляти цим моторошним місцем.

Завод "Радикал"

Цей завод називають "Чорнобилем-2", адже з його території було вилучено понад 500 тонн ртуті, а також декілька ємностей з некондиційними кислотами. Також в одному з сейфів були виявлені бойові отруйні речовини. У будь-який момент все це могло вирватися з ємностей, в яких зберігалося, і отруїти все навколо.

На заводі виготовляли добрива, поролон і каустичну соду, і спочатку він розташовувався на краю міста, проте, в результаті забудови опинився в населеному місці.

У середині дев'яностих завод визнали банкрутом і стали потроху розпродавати, не убезпечуючи територію і обладнання. На території залишилися сотні тонн ртуті на зараженому обладнанні, просоченому нею. Територія заводу виглядає так само, як багато інших подібних місця - розруха, запустіння, а головне - особлива атмосфера спорожнілих будівель.

Завод перетворився на Мекку для екстремалів, але відвідувати це вкрай небезпечне місце не рекомендується!

Головне управління екології та охорони природних ресурсів не рекомендує знаходиться ближче ніж за кілометр до заводу.

Фото з explorer.kiev.ua, urban3p.ru, www.electraua.info, mesta.kiev.ua, akimboyko.in.ua

За матеріалами "Интересный Киев"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Теги: туризм, фото




Коментарі [0]
Коментар:
Захисний код:
Авторизація
Електронна пошта:
Пароль:
Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь.
Ви можете увійти під своїм акаунтом Facebook
Facebook