Північна Іспанія - це маленькі села, арочні давньоримські мости, незліченна кількість соборів і церков, молоде червоне вино і неймовірної краси гірські стежки.

Після книги Пауло Коельо "Щоденник Мага" все це стало приваблювати багатьох - і стародавній шлях паломників, що проходить в цих місцях, отримав друге життя, пише Фокус.

Візит до апостола

Шлях пілігримів через Північну Іспанію пролягав до іспанського міста Сантьяго-де-Компостелла, де знаходяться останки Святого Якова - одного з дванадцяти апостолів, який проповідував у цих місцях християнство.

За переказами, після мученицької смерті Якова в Єрусалимі його тіло пустили по морю в човні, який хвилі прибили до берегів нинішньої Іспанії.

Шлях Сантьяго проходить через кілька гарних іспанських міст (на фото - Леон)

Поклонитися святим мощам стікалися паломники зі всієї Європи. Декілька "класичних" маршрутів починаються у Франції, а в Іспанії основна дорога проходить між містами Памплона і Сантьяго-де-Компостелла.

За традицією істинно віруючі могли здійснювати паломництво або пішки, або верхи на коні.

Але небагато хто йде Шляхом Сантьяго з релігійними цілями. Для більшості це приємний відпочинок в інтернаціональній компанії, до того ж відносно дешевий.
Змінилися і засоби пересування: паломництво тепер часто здійснюють на велосипеді. Велосипед дозволяє скоротити час маршруту вдвічі, щоправда, жодним чином його не полегшує. Пішохідники йдуть зазвичай близько місяця, ми ж впоралися за 12 днів.

Колекціонери печаток

На початку Шляху Сантьяго потрібно зареєструватися, щоб отримати "паспорт паломника" і символ - мушлю. У паспорт протягом всього шляху потрібно ставити печатки в притулках, церквах, поштах, а іноді й просто в кафе.

Мушля і паспорт паломника з печатками - обов'язкові атрибути пілігрима

Крім приємної і такої, що чимось нагадує дитинство, гри в "колекцію", ці печатки, різні в кожному місці, є своєрідним доказом пройденого шляху для отримання в кінцевій точці так званої "компостелки" - паперу, що підтверджує паломництво.

А мушлі пілігрими, за традицією, прив'язують до рюкзаків.

Весь маршрут старанно промаркований жовтими стрілками і зображеннями мушель, так що заблудитися практично неможливо. Око настільки звикає шукати ці жовті стрілки, що ще місяць після повернення додому продовжуєш за звичкою відстежувати всі жовті мітки в місті.

Шлях Сантьяго - це не тільки чудові природні пейзажі, а й цікаві іспанські міста: Памплона, Бургос, Леон, Асторга. У них ми намагалися залишитися довше, щоб подивитися місцеві визначні пам'ятки.

Памплона запам'яталася вузькими затишними вуличками і фортечною стіною з видом на річку, Леон - одним з найкрасивіших соборів, Бургос - старовинною фортецею, з якої відкривається міський пейзаж.

Buen Camino!

Європейські пенсіонери, а їх на Шляху Сантьяго переважна більшість, часто піднімаються до 4-5 ранку і виходять на маршрут коли ще темно. Зате до обіду більшість з них сидить у кафешках в кінцевій точці свого сьогоднішнього маршруту.

Такий режим дня викликаний особливостями роботи паломницьких притулків, де мандрівники зупиняються на ніч.

Усіх постояльців в 8.00-8.30 ранку виганяють, і до 15.00-16.00 Albergue (так тут називають притулки) закривається. Є й інші умови. По-перше, щоб оселитися в притулку, потрібно обов'язково пред'явити паспорт паломника.

По-друге, найчастіше спальні є величезними приміщеннями на 30-100 осіб, хоча іноді зустрічаються і заклади з невеликими кімнатами. У Леоні нам запам'ятався цікавий притулок при церкві, де обов'язковою умовою було роздільне проживання чоловіків і жінок.

Втім, любителі більш комфортного відпочинку можуть зупинятися на ніч в готелях, але в цьому випадку вони позбавляються однієї з головних родзинок шляху - спілкування з колегами-мандрівниками з різних країн, що говорять на десятках мов.

Але, якою б мовою не говорили паломники, сам Шлях вони називають по-іспанськи: el Camino. І кожного разу, зустрічаючи один одного, як мантру повторюють дружнє вітання - "Buen Camino!" (Щасливої ​​дороги!).

Корисна інформація

З Києва ми летіли до Барселони, везучи велосипеди з собою. Щоб орієнтуватися на маршруті, в одному з численних магазинчиків на шляху можна придбати путівники та карти різними мовами.

Вартість ночі у притулку коливається в залежності від щедрості місцевих органів влади в межах від 4 до 10 євро з людини. Крім офіційних притулків є і приватні. Зазвичай в притулках є кухня, їдальня, пральні машини. І обов'язково - гаряча вода.

Місцеве населення привітне і з радістю приходить на допомогу в разі потреби, при цьому не намагаючись здерти з іноземця якомога більше грошей. Але, незважаючи на всю цю доброзичливість, з англійською у іспанців туго і наявність у групі іспаномовного туриста буде не зайвим.

Катерина Медведєва, medvedeva.ucoz.ua, velovuyki.com.ua

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.