По-русски
Українською
Погода:
  • Курси валют: USD 11.5   EUR 15.7
  • Пальне: A92 10.53   A95 10.90   ДП 9.74

Leopolis Grand Prix
27-29 червня у Львові відбудеться найбільша автомобільна подія України та Центральної Європи.


Венеція по-голландськи

Харлем - Амстердам - Роттердам - Дордрехт - Гаага - Дельфт
0

Амстердам

Нідерланди, Північна Голландія
Давній Амстердам - є столицею королівства Нідерландів та одним з найбільших історичних міст Європи

Храм Светіцховелі

В XI столітті на місці базиліки зводить церква Дванадцяти апостолів - храм Светіцховелі. Це – головний кафедральний собор та найбільша церква сучасної країни
AutoTravel у соціальних мережах


Свой первый холодильник мы с женой купили в магазине Комплект, находится в Одессе, нам понравился этот магазин.

В онлайн магазине оборудоваия stocktools.ru есть все. От ручного инструмента, до мощных лодочных моторов.

Нарковійна у Мексиці

11 жовтня 2011

"Навіщо вам у Мексику, хлопці? - американський прикордонник подивився на Льоньку і Миколу як на ненормальних. - У вас же ще штатівська віза на півроку. Ви що, не знаєте, що робиться в Хуаресі?"

Це було літо 2010 року. За два тижні до того збройне угруповання наркокартелю Хуареса "Шеренга" (La Linea) влаштувало пастку поліцейським, які взялися перевіряти "підозріле авто", а воно візьми і вибухни. За місяць до того убили мера одного з містечок-пригородів Хуареса, який притиснув наркотрафік - попередили, що уб'ють, він перевіз родину в Хуарес, а там його на очах родини і застрелили 10 кулями.

Ще раніше того ж року 12 бойовиків "Шеренги" прийшли з автоматами Калашникова на вечірку середньої школи в Хураесі. 16 убили, 14 поранили. Хуарес перетворився на "місто-привид", писали американські газети. Мешканці перестали спати в гамаках надворі, закриваючись на всі замки вдома. Багато хто переїхав до родичів у інші мексиканські міста.

Поліцейський патруль у Хуаресі. Фото: Леонід Кантер

Леонід і Микола знали це, але їм треба було у Мексику - вони мандрували від Канади до мису Горн з мистецьким проектом. Тож вони забрали у прикордонника українські паспорти і рушили у "страшний і небезпечний" Хуарес, який ті ж американські газети називали "зоною найбільш інтенсивних неоголошених військових дій у світі".

***

Хуарес - велике місто на кордоні з США, фактично один населений пункт із американським Ель-Пасо. Таких прикородонних мегаполісів у Мексиці кілька - від Матамороса на Атлантичному узбережжі (безпосередньо сусідить із техаським Браунсвіллем) до Тіхуани (через кордон від каліфорнійського Сан-Дієґо) на Тихоокеанському. Хуарес - якраз посередині.

Всі ці міста - транзитні пункти перевалки наркотиків.

Сьогодні наркокартелі Мексики контролюють 70% наркотиків, які потрапляють в США, де живуть грошовиті люди, які готові платити добрі гроші за кайф. Це вироблений у Південній Америці кокаїн і мексиканські маріхуана, метамфетамін і героїн. При цьому половину доходів отримують від маріхуани, повідомляє уряд США.

Загалом нелегальний бізнес приносить картелям від 14 до 48 млрд доларів щороку.

"Туди" вони везуть наркотики, причому способи доставки бувають дуже винахідливі. Картель Тіхуани, приміром, використовав величезний транспортний літак "Геркулес", щоб привезти товар з Південної Америки. Біля берегів мексиканського штату Оахака військові моряки захопили саморобного підводного човна, який віз біля шести тон колумбійського кокаїну.

У Штати наркотики втрапляють через підземні тунелі довжиною в милю - від, скажімо, підсобки універмагу в Мексиці до приватного будинку в США. Або в шинах автобусів чи вантажівок. Або в дошках для серфінгу - "серфери" висаджуються з кораблів далеко від берегової лінії, а виходять на американський берег разом з іншими спортсменами. Або у фурах дальнобійників - у стелі, над легальним вантажем. Або в порожнинах всередині легковиків, де висококваліфіковані механіки облаштовують цілі склади.

Щоб відкрити потаємні дверцята в такий "склад", треба виконати певну процедуру - скажімо, підключити кабель від магнітоли до клеми дального світла, до того ж при затягнутому ручнику. Бували випадки, коли собаки з кінологічної служби чітко показували, що в автомобілі є наркотики, машину забирала поліція, яка ще кілька днів... шукала, як відкрити тайник.

Існує ціла технологія упаковки брикетів з кокаїном або маріхуаною - в сім шарів різних пакувальних матеріалів - від харчової фольги, яка не пропускає запахи, до металізованої політетиленової плівки, яка відбиває рентген-промені.

Назад подібним чином везуть... долари. Через боротьбу з відмиванням грошей картелі не користуються банківськими рахунками - готівку транспортують у машинах, пачками. Кіло кокаїну коштує 10-35 тисяч доларів - це фактично такий же об'єм вантажу у стодоларових купюрах.

 Знак "Небезпечний поворот". Але найчастіше на мексиканських дорогах зустрічається знак "Не знищуйте дорожні знаки". Фото: Павло Солодько

Також із Штатів у Мексику везуть автоматичну зброю. В Мексиці вогнепал де-юре теж продається вільно, але де-факто тільки в кількох магазинах у Мехіко під суворим армійським контролем. Автомати й кулемети купують чисті перед законом люди, часто жінки. Найпопулярніший товар - АК-47, який мексиканці за форму ріжка з патронами називають "козлиний ріг".

Цифра: у 2009 році мексиканський уряд повідомив, що конфіскував 305 тисяч одиниць вогнепальної зброї.

***
Дальнобійник Ернано, який віз українських мандрівників Мексикою, був не проти покурити маріхуани, але натомість уживав амфетамін. Цим стимулятором підбадьорювали себе і колеги Ернано - на зупинках, біля придорожних забігайлівок передавали один одному лампочку з амфетаміном.

Якщо в Україні його нюхають (спитайте київських таксистів, вони знають), то в Мексиці курять - кладуть кристал наркотику у скляну трубку або просто в колбу від лампочки, нагрівають і вдихають випари. "У мене велика родина, - пояснив Ернано, який не спав уже другу добу. - Маю багато працювати".

Далі знайомство українських автостопників із мексиканською наркокультурою продовжилося. З Хуареса в місто Чіуауа їх віз життєрадісний Пако, який хвалився життям торгівця дур'ю, 14-кімнатним будинком і новеньким "фольксвагеном-жуком". По дорозі він уживав наркотики, пив пиво, аж доки не втрапив в аварію, розтрощивши в карколомному польоті "жука" і чудом не повбивавши хлопців:

 

80% амфетаміну, який імпортується в США, виготовляється в Мексиці - у підпільних лабораторіях, розташованих у важкодоступних гірських районах або у великих фурах, які постійно змінюють місце дислокації під виглядом "далекобійних" вантажних рейсів.

Так було не завжди.

***

У минулому сторіччі лідером наркопоставок (в основному кокаїну) в США була Колумбія. Товар возили через Атлантику і східне узбережжя Штатів. Коли уряд Рейгана став жорстко боротися з цим трафіком, колумбійські картелі звернули увагу на Мексику.

Вже в середині 1980-их мексиканські "оператори" наркошляхів стали брати за транзит товаром (як от Україна бере газом за транзит палива на Захід) - від 35 до 50 відсотків. Отриманий кокаїн треба було продавати, і так мексиканці почали налагоджувати власні схеми.

Цікавий момент: за звітами ФБР, мексиканські наркокартелі фокусуються тільки на оптових продажах, залишаючи вуличну торгівлю на поталу американським злочинним угрупованням. При цьому картелі не встряють у бандитські розборки всередині США.

 Кордон США-Мексика. Ліворуч - американське Сан-Дієґо, праворуч - Тіхуана. Фото: Вікіпедія

Наприкінці 1980-их колумбійські картелі були розгромлені (з американською допомогою) і втратили свій вплив. Ось тут і настав зоряний час їхніх мексиканських партнерів.

Засновником мексиканської наркомафії вважається Мігель Ґальярдо, прозваний "Хрещеним батьком". Він був партнером легендарного кокаїнового магната Пабло Ескобара з Медельїнського картелю (Колумбія).

У 1985 на Ґальярдо напосівся американський уряд, стомлений його схемами з транзиту "порошку". Офіційна влада Мексики була змушена арештувати соратників Мігеля, але сам "Хрещений" користувався політичною протекцією. Зрештою у 1989-му арештували і його - він керував своєю гігантською кримінальною мережею через мобільний телефон, аж поки на початку 90-их його не перевели у щойно збудовану тюрму "Альтіплано".

Офіційно "Альтіплано", розташований в центрі країни, у штаті Мехіко, називається Федеральним Центром соціальної адаптації №1 - і переважна частина його мешканців (якщо не рахувати політичних опонентів мексиканської влади - партизан-сапатистів) є наркобаронами.

Кафедральний собор міста Толука. За 25 км звідси - тюрма "Альтіплано"

Стіни "Альтіплано" мають товщину в один і більше метра - щоб важче було підірвати. Поруч немає станцій мобільного зв'язку - щоб в'язні не могли розмовляти з поплічниками. Тюрму охороняють навіть бронетраспортери - на випадок, якщо якийсь наркокартель захоче атакувати пенітенціарний заклад. Це цілком можливо: он, картель "Лос Зетас" мав навіть саморобні танки - укріплені бронелистами вантажівки із встановленими на турелях крупнокаліберними кулеметами.

Це ув'язнення і спричинилося до нинішньої Мексиканської Нарковійни.

***

Коли над головою Ґальярдо почали згущуватися хмари, йому стало важко керувати своєю імперією - і в 1987 році він зібрав нараду з делегування повноважень. Він роздав підлеглим "плази", тобто території транзиту наркотиків, поклавши початок нинішнім картелям.

З відходом Ґальярдо від справ його підлеглі почали претендувати на контроль над сусіднімі "плазами". Імена керівників нинішніх наркокартелів постійно змінюються внаслідок арештів або смертей, спричинених специфічним видом бізнесу.

Загалом картелів біля десятка, ми згадаємо про кілька основних.

Найстарішим серед мексиканських наркокартелів вважається Картель Сіналоа (за назвою мексиканського штату), який контролює транзит уздовж тихоокеанського узбережжя.

Саморобний кліп, присвячений нарковійні. Його автори стверджують, що замість воювати уряду було би краще легалізували марихуану - мовляв, це удвічі зменшить рентабельність наркотичного бізнесу

Шефом Картелю Сіналоа є легендарний Хоакін "Коротун" Гусман, який "піднявся" на амфетаміні. Заарештований у 1993 році і відправлений у "Альтіплано", він утік у 2001-му, заховавшись у возику (коротун же!) для брудної білизни.

Ця втеча обійшлася Гусману в 2,5 млн доларів, якими його люди підкупили загалом 78 людей із тюремної обслуги і поліції. Того ж року місцеперебування Гусмана було встановлене і за ним вилетіли армійські вертольоти, але "Коротун" утік - теж на вертольоті, наданому йому партнером по наркобізнесу.

У 2009 році католицький архієпископ штату Дуранґо Гектор Ґонзалес повідомив, що "наркобарон-утікач живе поручі і всі про це знають, за винятком влади, яка через певні причини не хоче його арештувати". За кілька днів у місцевості, про яку говорив священник, були знайдені тіла двох армійських офіцерів у цивільному - очевидно, урядових агентів, які працювали під прикриттям. До трупів держслужбовців додавалася записка: "Вам ніколи не зловити "Коротуна" - ані священникам, ані уряду".

Журнал Forbes поставив Хоакіна Гусмана зі статком в 1 млрд доларів на 701-ше місце у списку найбагатших людей світу (Ахметов - 148-ий, з 5,2 млрд).

 Масатлан - столиця Картелю Сіналоа

Зараз у місті Масатлан - живописному курорті на березі Каліфорнійської затоки - проводяться не дуже толеровані місцевою владою "наркотури" для американських туристів. Це екскурсії місцями бойової слави наркокартелів. Одна з родзинок - будинок "Коротуна".

Картель Затоки в 1990-их був антагоністом Картелю Сіналоа. Саме з сутичок між ними і почалася ворожнеча між картелями. Розташований на березі Мексиканської затоки (штат Тамауліпас, на кордоні з Техасом) картель прославася в першу чергу своїм збройним крилом - приватною армією "Лос Зетас".

"Лос Зетас" став символом нарковійни - бо його кістяк, як і багатьох інших збройних підрозділів різних картелів - складають ті, хто мав би боротися з мафією. В "Лос Зетас" входить кілька десятків бійців мексиканського спецназу (Аеромобільна група спеціальних сил) і парашутистів (Стрілецька парашутна бригада).

Власне, свою назву підрозділ отримав від армійського позивного свого засновника Мануеля Руїса - Z1. Такі позивні давали тільки офіцерам високої виучки. До речі, убитий два тижні тому в Одесі кілер Аслан Дикаєв теж був професійним військовим - бійцем чеченського батальйону спеціального призначення ГРУ Міноборони Росії "Запад".

Всі бійці "Лос Зетас" свого часу пройшли курси боротьби з наркомафією. Це не просто бандити, а справжні військові, які внаслідок втрати роботи (або просто приваблені значно більшими доходами) стали кримінальною армією. Вони використовують отримані в армії знання і методи, а також відповідні спецзасоби - рації, гранатомети, прилади нічного бачення, кевларові бронежилети і шоломи.

Саморобні танки, які "Лос Зетас" застосовували для блокування урядових збройних сил

Станом на 2008 рік у "Лос Зетас" була своя складна ієрархія.

Найнижчий підрозділ - "соколи" - це молоді хлопці без воєнної виучки, звичайні собі вуличні піхотинці-"дружинники". Вони торгують наркотиками на вулицях і здійснюють спостереження.

Трохи вище розташовані "кобри", які відповідають за бази угруповання - явочні квартири або будинки, де фасують наркотики. Вони озброєні, але теж не мають армійського минулого.

Третій рівень - "Нові Зетас" - складається з військових і спецназівців. Ядро цієї групи формують офіцери гватемальської армії. Гватемала - сусідня з Мексикою країна, маленька і бідна, і зараз "Лос Зетас" фактично контролює три чверті її території.

Наступними йдуть "Старі Кобри" - вони командують "кобрами", однак не мають військової підготовки.

"Фольксваген-жук" старого зразку. Ці машини складали на заводі у Мексиці до 1990-их, тому їх досі безліч у країні. Фото: Павло Солодько

І еліта - "Старі Зетас", ті армійські офіцери, які першими приєдналися до угруповання. Крім цього, існує складна система бухгалтерського обліку та розгалужена інформаторська служба. Ієрархічна структура постійно змінюється, як і в їхніх опонентів з інших кланів - американські дослідники вважають, що мексиканські картелі уникають побудови "вертикалі влади", створюючи замість чіткої організації мережі горизонтальних зв'язків, що ускладнює роботу поліції і спецслужб.

Створений як збройне крило Картелю Затоки, "Лос Зетас" уже кілька років як відколовся від "батьківського" дому, перетворившись на окремий наркокартель.

***

З лютого 2010 року основні картелі об'єдналися у дві ворогуючі фракції: Хуареса, Тіхуани і Лос Зетас проти Затоки, Сіналоа і Сім'ї.

Саме з Сім'ї і почалося те, що офіційно називається Війною проти наркотиків у Мексиці. Засновник цього наркокартелю (повністю він називається "Мічоаканська Сім'я") Насаріо Ґонзалес створив власний релігійний культ - суміш християнства із "робінгудівськими" ідеями соціальної справедливості і чоловічої сили.

Бійці "Сім'ї" були змушені вивчати укладений Ґонзалесом цитатник, їм заборонялося вживання наркотиків. Здійснювані з середньовічною жорстокістю екзекуції (скажімо, поліцейським інформаторам відрізали голови, а потім викидали їх посеред бару в центрі міста) вважалися "божественним правосуддям".

У грудні 2006 року новообраний президент Мексики Феліпе Кальдерон послав у Мічоакан (свою батьківщину) 6,5 тисяч федеральних військ, щоб покінчити з насильством. Цей момент і вважається початком нарковійни, в якій зараз задіяно 50 тисяч військових укупі з 35 тисячами службовців місцевої і загальнонаціональної поліцій.

Військовий патруль у штаті Оахака. Фото: Анна Гайдай

Їм протистоїть величезна кримінальна армія. Енциклопедії повідомляють про кількасот учасників кожної банди, але цифри значно вищі - у 2009 році Вашингтон Таймс писала про те, що загалом у всіх наркокартелях Мексики нараховується 100 тисяч "піхотинців".

Не варто думати, що всі ці "піхотинці" є молодими й підкачаними убивцями. Ті, хто займається транзитом (особливо через кордон) виглядаються зовсім не так - жодних татуювань, інтелігентне (або, навпаки, показово "робітничо-селянське") обличчя, чистий поліцейський файл... Але саме насильство, яке майже не проявляється в США, є головним рушієм нарковійни всередині Мексики.

***

За чотири роки офіційно проголошеної кампанії проти наркокартелів (з грудня 2006 до грудня 2010) загинуло 40 тисяч людей.

Це дивний парадокс: адміністрація президента Кальдерона справді демонструє успіхи, знищуючи картельні структури, але кількість смертей, пов'язаних із наркотиками, разюче зростає щороку. У 2007 році офіційно було зафіксовано цифру в 2800 мертвих, а вже у 2010 їх було більше 15 тисяч (це стільки ж, скільки протягом року гине в автокатастрофах у всій Мексиці).

Переважна більшість цих смертей - члени наркокартелів. Постійні зміни в ієрархії злочинних угруповань призводять до безкінечної боротьби між ними за контроль над каналами виробництва, розповсюдження і збуту наркотиків. За чотири роки війни убито тільки 150 військових і 340 федеральних поліцейських. 

Пдоща Сокало в Мехіко - мексиканський Майдан, де відбуваються всі урочисті заходи країни. Фото: Вікіпедія

Зате з місцевою поліцією ситуація інша - там уже більше тисячі трупів, до того ж часто не знати, до якої із сторін зараховувати ці втрати. "Чорні списки" призначених до страти або вже розстріляних офіцерів поліції відомі у багатьох прикордонних містах. Дуже часто їх убивають разом із родинами. Дуже часто вони убивають один одного.

Ще до офіційного початку нарковійни в Мексиці було створене спеціальне відомство для боротьби з картелями - Федеральне бюро розслідувань, за аналогом до американського. У грудні 2005 року генпрокурор країни повідомив, що 1500 із 7 тисяч службовців ФБР було висунуте звинувачення у зв'язках із кримінальним світом.

Зараз ситуація не краща. Багатьох поліцейських чиновників було вбито через те, що вони відмовилися співпрацювати з наркокартелями. Багато втратили роботу через підозру у співпраці з ними ж. А куди йти безробітному чиновнику? До речі, "Лос Зетас" заснували спецназівці, які теж опинилися без роботи.

В цьому замкнутому колі панує атмосфера взаємної недовіри і ненависті. Ти не знаєш, чи не є твій кум і напарник інформатором і чиїм. Не можеш бути впевненим у тому, що тобі прикриють спину. Параноя роздирає і поліцейських, і злочинців - до того ж часто вони бувають одним і тим же. Коли з початком нарковійни армія і федеральні сили конфіскували зброю в усієї поліції одного з міст мексиканської Каліфорнії, кількість убивств там знизилася вчетверо.

З грудня 2006 року мери 150 мексиканських міст отримали погрози від наркокартелів. З них 26 було вбито. Убили також губернатора штату Тамауліпас (аналог нашого голови ОДА) і одного народного депутата.

Наркокартелі підтримують і страх у суспільстві, роблячи публічні заяви. Часто вони вивішують на узбіччі трас банери із залякуванням опонентів, звинуваченням їх у співпраці з федералами або, навпаки, пропонують силовикам роботу "з більшою зарплатою і кращим спорядженням".

Злочинці активно використовують Youtube, розміщуючи ролики з убивствами і погрозами, переповнені кодових слів. "Якщо бос накаже, полетить іще більше голів" - у кадрі бачимо чотири відрізаних голови. Страта здійснена у штаті Веракрус, який вважається "плазою" Картелю Затоки. Цим відео у 2007 році "Коротун" Гусман давав зрозуміти, що картель Сіналоа є сильнішим і претендує на ворожу територію.

Інша реклама мексиканських наркокартелів - шансон.

***

Наркобалади - "наркокоррідос" - виконані у місцевому стилі "нортенья", тут слухає чи не кожен водій. Спершу їхній зміст був присвячений борцям за соціальне визволення часів Революції 1910 року - мексиканському аналогу українських отаманських рухів 1920-их. Але зараз - із тим же пафосом - оспівується наркобізнес.

"Коррідос" переповнені відсилками до реальних місцевостей і фактів, вони розповідають про жорстокий і романтичний світ криміналу. Їх виконують як аматори, так і мега-популярні колективи на кшталт "Лос Тіґрес дель Норте" ("Тигри Півночі", названі на честь селянського революціонера початку XX сторіччя Панчо Вільї - мексиканського Нестора Махна).


"Сіра вантажівка" - пісня про важке, але цікаве життя наркоперевізника

"Лос Тіґрес..." можуть виступати і на офіційних заходах на головній площі країни Сокало в Мексиці, а можуть і записувати пісні типу "Бос босів" або "Сіра вантажівка", де фактично героїзується наркобізнес.

Часто наркобалади пишуться на замовлення картелів, які усвідомлюють важливість такого роду пропаганди серед пересічниої громадськості.

Одним із неофіційних причин оголошення президентом Кальдероном війни проти картелів називають убивство популярного співака Валентина Елісальде. Його розстріляли 25 листопада 2006 року на території клану Затоки, у прикордонному місті Рейноса. Причиною убивства стала наркобалада Елісальде "Моїм ворогам", де висміюється Картель Затоки і прославляється Картель Сіналоа.


Хто б сумнівався, що за кілька днів у ютюбі з'явиться відео з розстрілом Елісальде - камера любовно підкреслить його шикарні ковбойські чоботи, заляпані кров'ю.

***

Льоня ночував у Хуаресі і нічого з ним не сталося. Він мандрував рік Латинською Америкою і мав усього кілька пригод, переважно спроб пограбування - і жодної в Мексиці. Я прилетів на зустріч із ним у серпні 2010 року, ми два тижні мандрували країною і теж не бачили ознак насилля, за винятком численних військових і поліцейських патрулів.

Річ у тім, що 9 із 10 жертв нарковійни є, власне, членами картелів - вони убивають самі себе. Навіть терористичні атаки, які здаються безсенсовими, можуть мати практичне підґрунтя. Коли згадане на початку цього тексту бойове крило Картелю Хуареса "Шеренга" відкрило автоматний вогонь по вечірці школярів, вони вважали одного з убитих поліцейським інформатором. Або не знали точно, кого саме, тому убили одразу шістнадцятьох. 

 Затриманого в липні 2011-го командира "Шеренги" Хосе "Ель Дієґо" Ернандеса привезли у тюрму "Альтіплано". За його голову давали 1,2 млн доларів у Мексиці і 5 млн в США. Фото: historiasdelnarco.com 

Через контрольований Картелем Хуареса прикордонний коридор постачається 70% кокаїну в США. З такими прибутками годі думати, як вирахувати інформатора, простіше убити цілий клас.

Тому статися може з кожним. Варто просто опинитися не в тому місці не в той час - скажімо, в барі в Монтереї, де два тижні тому невідомі влаштували пожежу, в якій загинуло більше 50 чоловік. Хтось комусь подавав якийсь знак, чи мстився, чи просто себе рекламував - у цій атмосфері страху і параної вже нічого не зрозуміло. 

Або в одному з автобусів, з яких "Лос Зетас" викрадали пасажирів - переважно нелегальних імігрантів, які мандрували з Південної Америки в США. Їх змушували працювати на картелі. Хто відмовлявся, убивали. Під час нашої мандрівки ми щовечора дивилися в готелях телевізійні репортажі про масові поховання цих людей у Тамауліпасі - 72 тіла. Цього року там же знайшли ще одну братську могилу - на 200 людей.

Автобус на трасі місцевого значення у штаті Пуебла. Фото: Павло Солодько

Їм просто не повезло сісти не в той автобус.

***

Ми їдемо в орендованій машині від одного океану до іншого. Нас спиняє військовий патруль - імпровізований блок-пост із кількох машин, прикритий кулеметом. "Шукаємо наркотики або зброю", - говорить молодий офіцер, розглядаючи вміст багажника. Поверх рюкзаків лежать і сушаться мокрі плавки.

Поверховим оглядом машини офіцер і обмежується. Він розпитує про Україну, нашу армію, можливість вступити до університету... Спілкування з ним нагадує розмову з нашими даішниками, тільки більш неформальну, бо немає натяків на хабар.

Мексиканці взагалі дуже подібні на українців - гостинні, із схожим почуттям гумору і шануванням родинних стосунків. Вони так само люблять ігнорувати правила, покладаючись на суспільний договір. Вони так само необов'язкові, як ми, так само ненавидять політиків і люблять слухати шансон.

 Дорога у штаті Чьяпас - найбіднішому у Мексиці. Можливо, саме тому тут не діють наркокартелі. Фото: Артем Чапай

І дуже добре, що в нас нема грошовитих сусідів, які люблять дорогі наркотики. Що нема такого, як у Мексиці, транзиту забороненого і дуже прибуткового товару. Уявляєте відродження 17-го сторіччя? Спалені міліцейські відділки, відрізані голови конкурентів, взаємна недовіра між близькими людьми, прихована ненависть до силовиків із інших регіонів, кулі в тілах прокурорів і стукачів (які можуть бути вашими ж родичами або сусідами)...

Мексика живе з цим уже більше десяти років.

***

За чотири роки Нарковійни 121 тисячу членів наркокартелів було затримано, але тільки 8,5 тисяч отримали хоча б якийсь судовий вирок.

Аналітичний центр RAND (США) підрахував, що боротьба з наркозалежністю у Штатах всемеро дешевша за боротьбу із наркотрафіком і може зменшити споживання наркотиків на третину.

Павло Солодько для АвтоТревелу


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.




Коментарі [0]
Коментар:
Захисний код:
500 Internal Server Error

500 Internal Server Error


nginx
500 Internal Server Error

500 Internal Server Error


nginx
Авторизація
Електронна пошта:
Пароль:
Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь.
Ви можете увійти під своїм акаунтом Facebook
Facebook
500 Internal Server Error

500 Internal Server Error


nginx