По-русски
Українською
  • Курси валют: USD 11.5   EUR 15.7
  • Пальне: A92 10.53   A95 10.90   ДП 9.74

Дороги повні пригод

27 червня 2013  Сергій Неретін

Минулого разу ми розповідали про те, шо воно таке road-movie, і з чим його їдять… У продовження теми даємо наводки на стрічки, які посідають верхні щаблі цікавості до американського дорожнього кіно.

"Безтурботний їздець" (1969). Реж. Деніс Хоппер

Головні розробники жанру подорожнього кіно, себто американці, за останні п’ятдесят років випахали цю ниву уздовж і впоперек… Але класикою, з якої власне і почався розвиток роуд-муві, вважається "Безтурботний їздець". У ньому засвітилися молоді і тоді ще мало кому відомі актори Джек Ніколсон та Пітер Фонда. Режисером став Деніс Хопер – він потім ще зіграв купу різних маніяків в голівудських стрічках.

ПРО ЩО КІНО: Двоє друзів сідають на байки і валять із Лос-Анжелеса у пошуках романтики та інших життєвих принад. Ескейп, коротше кажучи! Далі Америки хлопці, звісно, не вирушають, але й у штатівських краях їх очікує купа принад + розчарувань.

КРУТІ КАДРИ: Сцена купання головних героїв голяком…Уххх… Так і хочецця зануритися у прохолодну водицю, пожбуривши труселя на гілку дерева.

Секс, наркотики, рок-н-ролл + постійне мігрування з місця на місце – всьо у цьому фільмі як треба. Тільки сучасному глядачеві ці хіпарські розваги до одного місця. Суцільний наївняк… Хоча свого часу кіно було проривним. А тому окремі епізоди зі стрічки таки вартують уваги… Тим більше на тлі нинішньої тотальної теледебілізації.

"Людина дощу" (1988). Реж. Баррі Левінсон

Просунутий молодняк, що відвідує кінозали заради сто двадцять першої частини "Форсажу" навіть уяви не має, якою подією був для глядачів дев’яностих фільм "Людина дощу". 25 мільйонів бюджету і вихлоп у 350… Оце справжня глядацька любов! Ніяких тобі спецтрюків, графіки та сєкаса… Всьо на акторських потугах. Вони, власне, й зібрали врожай з чотирьох "Оскарів". І це при тому, що виконавець ключової ролі Дастін Хофман вважав провальною власну гру у стрічці… Так, принаймні, тринькає голівудська легенда.

ПРО ЩО КІНО: Одному мажорному синочку (Том Круз) дісталася подачка від померлого татка – "Бьюік" 49-го року + рожеві кущі. Решта нормального, грошового спадку відійшла його братєльніку Раймонду (Дастін Хофман), який страждає аутизмом. Облом року, так сказать! Отож гарячий братик вирішує відбити татусеві статки. Він забирає хворого брата з лікарні та вирішує не повертати його, щоб усунути "несправедливість". Так починається братня подорож Америкою, що повністю знесе внутрішній "віндоуз" одного з братів.

КРУТІ КАДРИ: Сцена, коли молодший брат згадує, що коли йому маленькому було страшно, до нього підходив старший і співав пісні, аби заспокоїти… Хто має старшого брата, який його п…ив у реальному житті в подібні миті – той все зрозуміє)))

"Страх і ненависть у Лас-Вегасі" (1998). Реж. Террі Гілліам

Жив колись в Америці такий чувак - Хантер Стоктон Томпсон. Журналіст без башти, а пізніше та письменник. Любитель різнокаліберної наркоти та суцільних пригод. Вісім років тому він яскраво завершив власну біографію - взяв і застрелився з рушниці. Але ще за життя по одній з його книжок "Дика мандрівка в серце американської мрії" не менш дивний американець – режисер Террі Гілліам - зняв чумову кінуху "Страх і ненависть у Лас-Вегасі" з Джонні Депом та Бенісіо Дель Торо у головних ролях. Великого комерційного успіху вона не мала, але стала культовою… Ба! – деякі кажуть, що навіть крутішою за твір.

ПРО ЩО КІНО: Два приятеля – журналіст та юрист – їдуть у Лас-Вегас аби побувати на місцевій мотогонці і зробити потім репортаж для журналу. Їдуть обдовбані "вхлам". Через це дорога стає суцільною пригодою… Нею вештаються динозаври, монстри, різні покидьки… Героям фільму важко зберігати спокій у такому непростому світі… Тим не менш, вони активно протистоять дорожнім викликам і постійно просторікують між собою. Про що? А це взагалі окрема тема…

КРУТІ КАДРИ: Юрист перетворюється на рогатого монстра, а тим часом мавпочка в костюмі аля Circus du Soleil здається його товаришу наймилішим створінням земної кулі. Це, так би мовити, крайня межа розвитку людської свідомості!

"Про Шмідта" (2002). Реж. Александр Пейн

Старий кінь борозни не псує… Отак і постарілий Джек Ніколсон у стрічці "Про Шмідта" – виглядає поганенько, але грає на всі 100%. Спеціально для цього фільму актор не голився, місцями не розчесувався, вип’ячував звислий живіт і важко дихав у кадрі. Типовий пенсіонер! У непосвячених в акторські здібності Ніколсона (а таких людей більшість) може скластися враження, що той аж занадто постарів. Ніфіга! За чотири роки після зйомок у цьому кіні він зіграв жорсткого мафіозі у "Відступниках". Там від пенсійного віку не лишилося й сліду.

ПРО ЩО КІНО: Головний герой фільму (той самий Шмідт) фігачить на пенсію. Шо далі? Далі купа вільного часу і старечого плювання в стелю. Не дай Боже таке застати… Аж раптом, виявляється, його жінка, яка раптово відійшла у світ тіней, мала коханця… Блін… Реальна підстава! А донька старого цапа хоче вийти заміж за хлопця, якого він терпіти не може. Тупо апокаліпсис! Короче Шмідт вирушає у подорож, щоб зупинити соїтіє!

КРУТІ КАДРИ: Та шо тут думати… Момент, де Шмідт читає листа маленького нігерійського хлопчика Ндугу – ето, конєшно, сльози-соплі + зіпсована серветка.

"Старим тут не місце" (2007). Реж. Ітан Коен, Джоель Коен

Один з найкращих фільмів знаменитих братів Коенів «Старим тут не місце» мало того, що зібрав силу силенну грошей по всьому світу, так ще й відхопив 4 оскарівські статуетки. Це той самий рідкісний випадок, коли кіно догодило високочолим критикам, їдким інтернет-користувачам і простим глядачам. А ще у цьому роуд-муві купа підтоптаних кінозірок несподівано посвіжішали (Джош Бролін і Томмі Лі Джонс, наприклад), а іспанець Хав’єр Бардем взагалі перетворився на світове світило.

ПРО ЩО КІНО: Звичайний п’яничка-роботяга знаходить у пустелі вагон мерців та набиту наркотою вантажівку + бонус - 2 мульйони зелені. Отак виглядає щастя... Або безтурботна пенсія! Звісно він поступив не по-радянськи – гроші у мєнтуру не віддав, а тишком-нишком привласнив. І це, зрозуміло, викликало жвавий інтерес до нього відповідних бізнес-органів… Вони тут виступають у вигляді холоднокровного та винахідливого кіллера. Словом, суцільне роуд-муві, приправлене вбивствами!

КРУТІ КАДРИ: Весь фільм крутий! Особливо фінальна фраза героя Томмі Лі Джонса «А потім я прокинувся». Щоправда, не всі її доганяють… Але то таке.

Післясловоблудіє

Безперечно, це далеко не всі яскраві американські road-movie, про які варто розказати… Але ці фільми зовсім різні за жанрами та віком... У цьому найперша користь даної авторської підбірки. Наступна порція дорожнього кіна – не за горами! А поки що домашнє завдання: переглянути вищезгадані шедеври. Раптом на якійсь хвилині вони змінять ваше життя…

Про автора

Сергій Неретін – кінознавець, телепродюсер, журналіст і режисер. Любить кіно, подорожі та секс.


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.




Коментарі [0]
Коментар:
Захисний код:
Авторизація
Електронна пошта:
Пароль:
Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь.
Ви можете увійти під своїм акаунтом Facebook
Facebook