Платні дороги Європи

Минуло вже декілька тижнів з моменту мого повернення з шаленої подорожі Європою, а я все ніяк не напишу про свої враження :) За 9 днів я проїхав близько 6,5 тисяч кілометрів відвідав купу чудових міст та місць та зрозумів, що незаплановані подорожі часто бувають набагато цікавішими і драйвовішими, аніж розписані і сплановані наперед. Дякую за це всім, хто у цій поїздці допомагав мені та складав компанію на різних її етапах :)

Оскільки написати про міста та враження мене поки не сподобило :) То напишу трішки корисних деталей для тих, хто подорожує Європою на авто.

Їдучи до Європи я знав, що оплату доріг треба закладати до бюджету окремо, оскільки у більшості країн Західної Європи проїзд автобанами платний. Причому існує декілька основних способів оплати цих доріг.

Якщо хтось запитає чи обов’язково платити і їздити автобанами, то відповім. Можна не платити і не їхати автобаном, але їхати тоді ви будете місцевими дорогами, де купа населених пунктів і дозволена швидкість руху рідко перевищує 50 км на годину. Тобто дорога займе у вас, як мінімум, утричі більше часу, ніж на автобані.

Але про все по порядку.

Першим закордонним пунктом моєї мандрівки був Вроцлав. Від українсько-польського кордону до Кракова це, фактично, продовження України – недобудований автобан протяжністю 250, що будується вже років з 5, і дороги, які проходять через населені пункти.

Їздять усі в Польщі так само як і в нас +20-30-40 км на годину від дозволеного. Біля кожного переходу стоять знаки про радари і фотофіксування порушень. Але, за словами самих польських поліцейських, ті фоторадари несправжні і нічого вони не фотографують, тому населення на них не дуже реагує.

Одразу за Краковом починається платний автобан. 280 кілометрів від Кракова до Вроцлава обійшлися мені десь у 10 баксів. Оплата у Польщі має дуже красномовну назву "Побор" і відбувається наступним чином. Ти під’їжджаєш до віконця, де приймають оплату, даєш гроші, оператор натискає кнопку і перед тобою відкривається шлагбаум.

У Польщі по дорозі на Захід приймають: злоті, платіжні картки (у мене була гривнева карта Visa Classic від Unicreditbank) та євро. Від Кракова до Вроцлава було 3 чи 4 пункти, де я оплачував наступний шматок дороги.

По автобанах у Польщі їздять також з перевищеннями. Середня швидкість руху, при дозволених 130 складає десь 160-170 км на годину.

Наступною країною була Німеччина. У плані доріг це напевне моя улюблена країна. У Німеччині немає обмежень за швидкістю руху на автобанах (звісно, якщо інше не написано на знаках :)) Тому середня швидкість руху тут складає близько 200 км на годину.

Більше того, у Німеччині через відсутність обмежень за швидкістю водії дуже суворо дотримуються правила щодо розташування авто на дорозі.

Якщо дорога має 2 і більше смуги в один бік, то ти маєш рухатися максимально близько до правого боку дороги.

Навіть якщо ти їдеш 180 чи 190 після обгону ти маєш повернутися у праву смугу, адже позаду може хто летіти 200 чи 250.

Ще однією особливістю європейських автобанів є пробки на автобанах поблизу великих міст. Цього разу я втрапив у таку поблизу Дрездена. Вона не була наслідком аварії, просто дуже багато авто.

Проте жоден із водіїв не скакав із смуги в смугу, як це роблять у нас, щоб виграти1,5 метрипорівняно з іншими. Усі їдуть у своїй смузі, не нервуючись і не сигналячи всім підряд. Пробку у 15-20 км я здолав хвилин за 30.

Німеччина є визнаним європейським лідером за кількістю автобанів. До того ж, це чи не єдина країна західної Європи, де всі автобани є абсолютно безкоштовними.

Наступним пунктом призначення був Ліхтенштейн. Як відомо, Ліхтенштейн, то окрема держава, але щоб потрапити туди треба обов’язково проїхати територією Швейцарії, пройти швейцарський пропускний пункт, і оплатити місцеві автобани.

На відміну від інших країн, швейцарська Віньєтка (Vignette) продається найменше на 14 місяців. І коштує 40 швейцарських франків або 33 євро. Продаються Віньєтки на більшості заправок і на самому пропускному пункті через кордон.

Віньєтка у Швейцарії

Але, не полінуйтеся стати на заправці. Ви зекономите таким чином 7 євро. Бо на кордоні курс франка до євро 1 до 1 і Віньєтка коштує 40 франків або 40 євро. Віньєтка клеїться зсередини на лобове скло вгорі посередині. Якщо вас спіймають без віньєтки, готові будьте заплатити 200 франків )).

На відміну від Німеччини, тут є жорстке обмеження швидкості руху –130 км на годину і край. Іноді народ пробує погасати, але дуже не захоплюється цим.

Каюся, мені здається, що на в’їзді до Цюриха мене таки зафотав фоторадар, бо я їхав трішки швидше дозволеного. Достеменно не знаю прийде мені штраф чи ні, але є думка, яка побутує в інтернеті, що до України "листи щастя" від європейської поліції не ходять.

Нібито не існує міждержавних угод між Україною та ЄС, щодо механізму сплати таких штрафів, тому наших хлопців і дівчат жаліють. Якщо це справді так, то це чи не єдина перевага того, що ми досі не в ЄС :)

Крім того, у Швейцарії є ще декілька платних тунелів, за які треба платити додатково. У цій мандрівці я проїжджав тунель довжиною17 кмдорогою від Лугано до Мілана, але він безкоштовний :)

Детальніше про оплату доріг у Швейцарії читайте тут: http://www.autobahnen.ch

Проте найневигіднішою в плані доріг виявилася Італія. Понад 300 км від швейцарського Лугано до Венеції (близько 300 км територією Італії) обійшлися у понад 20 євро. В Італії немає Віньєток, і дороги оплачуються прямо на автобані.

Існує 2 варіанти, або при в’їзді на автобан ти сплачуєш вартість проїзду наступного шматка, або ж - отримуєш квиток, на якому зазначається де ти заїхав на автобан. У другому випадку ти сплачуєш за проїзд на виїзді, залежно від відстані, що ти проїхав атобаном.

Система оплати в Італії така сама як і в Польщі, приймають платіжні картки та євро. Слід зазначити, що в італійців є також каси самообслуговування, де ти можеш сам розрахуватися за проїзд.

Більше про проїзд автобанами Італії можна прочитати тут http://www.autostrade.it/en/

А далі була Словенія. Пару років тому я вже мав досвід проїзду словенськими автобанами, тоді це мені обійшлося у 10 євро. Цього разу довелося заплатити 15. Можливо, однією з причин, як я думаю, було якраз те, що я полінувався зупинитися десь на заправці до кордону і сплачував проїзд безпосередньо при перетині кордону.

У Словенії працює система Віньєток. Мінімальний термін дії Віньєтки 7 днів. Кріпиться вона так само як і швейцарська на лобовому склі посередині.

У разі, якщо вас спіймають без неї, то готуйтесь віддати від 300 до 800 євро. По-моєму не вигідно аж ні разу :)

Віньєтка у Словенії

Обмеження швидкості у Словенії також 130 на автобані, але чи перевищує народ я зрозуміти не встиг, тому що їхав уночі.

Скажу ще одну цікаву штуку, яка не стосується оплати доріг, одразу після в’їзду до Словенії стоять довжелезні черги на АЗС. Річ у тому, що вартість бензину тут на 30 центрів нижча, аніж в Італії :)

Детальніше про оплату доріг у Словенії можна прочитати тут http://www.slovenia.info/?faq=191

Не засинайте ;) У моєму переліку країн лишилося всього 2 :) Австрія – країна, де у розрахунку на площу країни напевне найбільша кількість автобанів, притому дуже багато з них прорубані у скелях.

Тут також треба купувати Віньєтку. Коштує вона 8 євро на 10 днів. Придбати її можна на будь-якій заправці при в’їзді до країни чи в самій Австрії.

Підступ полягає у тому, що поширюється вона не на всі автобани. Додатково сплачуються деякі тунелі. Зокрема, поблизу Зальцбурга та поблизу Граца мені довелося доплачувати за проїзд тунелями по 10 євро за кожен. Наклеюють Віньєтку так само, як і в решті описаних країн. Краще не експериментувати із Віньєтками і не намагатися обманути. Обман обійдеться від 300 до 3000 євро :)

Австрію можу віднести до найбільш правильних країн у плані швидкості руху. Обмеження у130 кмна годину майже ніхто не порушує.

Детальніше про оплату австрійських доріг читайте тут http://www.asfinag.at/toll-stickers-and-rates

І нарешті Угорщина :) Тут так само діє система Віньєток, але нічого нікуди не треба клеїти. Одразу після в’їзду до країни треба заїхати на АЗС, заплатити 13 євро за 10 днів (рік тому було 10). Під час оплати у вас попросять номер вашого авто і внесуть його до мєнтівської бази Угорщини.

Віньєтка у Австрії

Вам же видадуть квитанцію про те, що ви сплатили дорожній збір. При сплаті за Віньєтку угорці беруть як свою валюту (форінти), так і євро. На українському кордоні беруть також гривні.

На дорогах Угорщини стоять поліцейські авто, які знімають потік машин і перевіряють за номерами оплачений збір чи ні. Їхати швидше 130 на автобані не раджу, бо ті самі поліцаї мають також радари, тому в Угорщині попастися на перевищенні набагато простіше, аніж в інших країнах.

Більше про оплату доріг в Угорщині можна дізнатися тут http://www.motorway.hu/

І насамкінець, усе що подано зведу в табличку:

Країна

Оплата та валюта

Вартість

Штраф

Мінімальна тривалість

Сайт

Обмеження швидкості на автобані

Польща

За кілометраж при в’їзді. Злоті, євро, платіжні картки

~ 3 євро за100 км

-

-

-

130

Німеччина

Безкоштовно

-

-

-

Необмежена

Швейцарія

Віньєтка на лобовому склі

40 франків (33 євро)

200 франків (165 євро)

14 місяців

http://www.autobahnen.ch

130

Італія

За кілометраж при в’їзді або виїзді. Євро, платіжні картки. Можливе самообслуговування

~ 7-8 євро за100 км

-

-

http://www.autostrade.it/en/

130

Словенія

Віньєтка на лобовому склі. Євро

15 євро

300-800 євро

7 днів

http://www.slovenia.info/?faq=191

130

Австрія

Віньєтка на лобовому склі. Євро

8 євро

300-3000 євро

10 днів

http://www.asfinag.at/toll-stickers-and-rates

130

Угорщина

Віньєтка без наклеювання. Євро, форінт, гривня

13 євро

10 днів

http://www.motorway.hu

130

Ну от і все. Гарних вам і приємних подорожей!!!