Ми просиділи пів дня в кафе, в мене була температура і я отруївся... Вчорашні лакомства в ресторані були зайвими, я з'їв багато м'яса, бо дуже хотілось їсти, а наш водій не дав нам самім нічого замовити, і от результат.... Викручувало всі кістки, я купив в аптеці знеболююче і ще трошки ми повтикали в кафе...

Ми припхалися в макдак під його закриття і була можливість під час того, як вже перевертали стільці, подивитись, чи не написав нам хтось на КаучСьорфінгу, чи не прийме нас хтось до себе додому. Ніхто нам так і не відписав, здається, ми надіслали запити усім, хто був зареєстрований з Тбілісі на каучсьорфі...

Після ночі і ранку в поліцейському відділку усі наші подальші години подорожей складалися з мозаїки розказаної десяткам людей нами історії про, власне нашу ніч. І наше здивування від відсутності здивування у грузинів. Для них це абсолютно нормально, що поліція нас запросила до себе. І вони вже зовсім...

Так сталось, що ми потрапили в Батумі рівно на місяць нашої подорожі і відсвядкували лимонадом її там,а сьогодні ми були в Тбілісі і це вже була інша “кругла дата”рівно три роки тому Росія спровокувала і напала на Грузію,вдало заробивши собі на нові вибори бали,в черговий раз легко впоравшись...

З Батумі до Тбілісі є дві дороги,але нормальна лише одна дорога, й та в самому місті розбита,крім того, ми лише з третього разу на неї вийшли,зупинились, кілька таксі, які не знають про автостоп,і ось ми вже у мерседесі, що рухається в Поті,чоловік купує нам українське морозиво,повсюду купа українських...