Похід Кримськими горами зі спуском до моря

Загалом така мандрівка займає 3 ночі + час на добирання в залежності звідки їдете.

Можливо хтось скаже, що така подорож надто коротка для моря і для гір, але все ж можу Вас запевнити, що такий інтенсив має свої переваги.

Отже, для кого така вилазка може бути актуальною в першу чергу? Ну звичайно для людей працюючих, які хочуть залишити свій відпуск на потім, але і сидіти вдома під час свят (яких в Україні дуже багато і особливо навесні) також не хочеться.

Читайте і беріть собі на замітку. Випробувано і одобрено прямісінько на травневі свята.

Починаємо з дядька Сімферополя, який на час нашого приїзду вже розкритими обіймами приймав туристів. Оскільки море на той час було ще холодним, пакетних туристів і любителів морських пляжів було мало. Зате вокзал наповняли люди з великими похідними рюкзаками.

Кримські гори в травні, коли все цвіте і зелень ще не випалена сонцем – ось головна принада Криму.

Хто був в Сімферополі, знає, що автовокзал знаходиться одразу коло ЖД, і це дуже зручно. Пройшовши 100 метрів від свого поїзда Ви одразу можете сісти або на тролейбус, або автобус. Вам підходить все, що їде у напрямку Алушти до Ангарського Перевалу. Квитки продаються поруч у касах.

Але не спішіть вирушати в дорогу. Я наполегливо раджу пройтися недалеко від вокзалу на бульвар Леніна,14/2 в магазин «Вертикаль» і купити там детальну карту гірського Криму (якщо Ви заздалегідь її ще не купили).

В тому ж місці, тільки в дворі, пройдіть реєстрацію в Кримській гірській рятувальній службі. До того, чесно Вам зізнаюся, ніколи не користувався схожими послугами. Але не повторюйте моїх помилок. В центрі реєстрації Ви потратите кілька хвилин на заповнення анкети і журналу, зате будете спокійні за свою безпеку. Також вам допоможуть порадами і навіть з вибором маршруту. Коштує процедура смішні гроші – 5грн/особа. 

Повертаємося до нашого маршруту. Отже ви на Ангарському перевалі, ось тут можна згадати цитату з казки: «Направо підеш…, наліво підеш». Ну, ми ідемо наліво на Демерджі Яйла, а по праву сторону дорога веде до масивної гои, як удобре видно з самого Сімферополя, Чатир-Даг.

Стежкою в гори, через буково-грабовий ліс виходимо до поляни, на якій досить людно. Ще би. Така місцина.

Привабливі краєвиди не залишають байдужими нікого.

Також недалеко є джерело (як Ви можете зауважити на карті досить мало синеньких позначок, так що запасайтеся водою). Також на карті ви побачите декілька стежок і маршрутів. Ті, що ведуть по обриву плато – зазвичай найбільш мальовничі. Зупиняємося на ночівлю вже на самій Яйлі (полонина в Карпатах). Вибирайте місце захищене від вітру. Вечеря і спати (темніє в Криму на годину раніше).

Наступний день ми переміщуємося на Тирке-Яйла, де коло вишки на горі 1283м відкриваються просто надзвичайної краси краєвиди.

По дорозі всі стежки ведуть через лісок вниз до джерела Сх. Суат. Чудова можливість познайомитися з цікавими людьми, які привітно посміхаються, вітаються і діляться водою.

Відпочивши, по тому ж ліску рухаємося до наступної станції, джерела Ай-Алексій. А від нього дорогою постійно вниз до с. Генеральське, або до водоспаду Джур-Джур (вхід у заповідник, де знаходиться Джур-Джур – 30 грн.).

Куди б ви не вирішили піти, все рівно вам доведеться повернутися до мальовничого села Генеральське і знайти транспорт до побережжя. Особисто нам пощастило спіймати машину, люб’язні власники якої довезли нас до моря.

О, море! З Генеральського дорога веде прямісінько до Сонячногірського села і пляжу. Ми вирішили послухатися поради і дотриматися маршруту. Зловили автобус і через 15 хв. вже були на пляжі с. Рибачого.

Туристів майже не має. Міський пляж не надто великий і в кінці знаходиться відведене для кемпінгів місце. Після пройдених близько 30-ти км. з важкими рюкзаками – побережжя схоже на райську ідилію, а цивілізація дарує холодне пиво і чебуреки. Не бійтеся скупатися або хоча б окунутися у морі. Стомлене тіло подякує приємною розслабленістю, а відчуття буде таке, ніби скупалися у м’ятному сиропі. 

Село рибаче не дарма так називається. Не знаю з чим це пов’язане, можливо з течіями, але ми зауважили, що всі спливаються, злітаються і сходяться на риболовлю. Дельфіни майже ніколи не покидали горизонту, багато чайок і постійно курсуюче риболовне судно. Далеко по ліву сторону видніються ландшафти Нового Світу. Гарно одним словом.

Наступний день відпочинок на пляжі коло моря, повний релакс. Лише галасливий вуйко зі своєю сімейкою смалив по чайках та дельфінах  з воздушки.

Ну як? Можливо відпочити інтенсивно в горах і водночас розслабитися коло моря на травневі свята? Звичайно, що так!