Почаїв і Кременець

Продовжуючи розвивати тему мандрів Україною давайте заглянемо на північ Тернопільської області, територію, яка розділює або ж з’єднує Галичину з Поліссям.

Всього в двадцяти кілометрах одне від одного розмістилися одні із найкращий представників в своєму роді.

Почаїв з його відомою Свято-Успенською Лаврою, а також Кременець, приклад напівсплячого західноукраїнського містечка, якому є що згадати і показати. 

Сюди явно варто поїхати і не лише з цікавості, а і з поваги до самого себе. Просто must see для кожного українця.

Отже…

Почаїв

Містечко, життя якого в пориві століть постійно розвивалося навколо Свято-Успенського монастиря, що був закладений тут Київськими ченцями ще під час монголо-татарської навали, згідно легенди.

Почаївська, одна із трьох лавр в Україні, віками слугувала західним форпостом православ'я, тож хустки і сукні для жінок тут обов’язкові.

Сотні тисяч сторінок, гігабайти інфи завантажені в нет, описують це місце у численних джерелах. Нового я ніц не придумаю, а просто поділюся деякими корисними рекомендаціями.  

Найперша. Приїжджайте сюди як можна раніше. Через навалу паломників мені так і не вдалося потрапити до печери, звідки фактично і почалася історія цілого монастиря.

Друга. В стінах лаври можна дешево і цікаво переночувати серед паломників. Такий собі монастирський хостел. Ціни десь від 30ти грн і є різні класи номерів. Тож, якщо Вас застала ніч десь неподалік тепер знаєте куди йти.

Третя. У будь-якому випадку уникайте відвідування під час православних релігійних свят, якщо у Вас не паломницька місія звичайно. Знесуть.

Як добратися?

Тут все доволі просто навіть публічним транспортом. Якщо з Києва чи Львова, то беріть будь-який поїзд, що зупиняється в Радивилові (30 км від Почаєва). Вокзал знаходиться прямісінько біля основної дороги, яка веде на Почаїв, а далі на Тернопіль, якою курсують десятки автобусів. Переконаний, окрім Вас буде ще з дюжина, кому туди ж.

Більшість подорожуючих поєднують відвідини Почаєва з Кременцем. І правильно роблять.

Кременець – це чудове містечко, яке в недалекому майбутньому має шанс стати доволі привабливим туристичним центром.

Наразі польських туристів тут бачать частіше ніж українських. Ще б пак, тут народився один із найвизначніших польських поетів Юліуш Словацький, а вони, як ми знаємо, своє цінують дуже сильно.

Кременець розташований в дуже мальовничій місцевості, посеред так званих Кременецьких гір, висота яких сягає 400 метрів. На вершині однієї з вершин залишилися рухни замку, який раніше обороняв тутешню місцевість.

Небагато, але все одно виглядає класно. Заради jaw-dropping (щелепо-відвисаючого) вигляду на місто однозначно варто піднятися крутою стежиною. На машині теж можна виїхати, але пішки якось цікавіше.

В Кременці збереглася невеличка історична забудова центральної частини міста з, реально вражаючих розмірів, Єзуітським костелом, що на перших фото вище.

Також варто мотнутися у сусіднє село Білокриниця, де знаходиться гарненька будівля неготичного палацу, в якому наразі функціонує дендротехнікум.

Це всього кілька кілометрів на північ від Кременця. При в’їзді у село зверніть вліво біля церки. Не пошкодуєте.

Транспорт

Маршрутки з Почаєва курсують мало не кожних 20 хвилин, які за півгодини долають шлях по недавно відреставрованій дорозі.

Кременць знаходитися на трасі, що сполучає Чернівці – Тернопіль – Дубно – далі Луць чи Рівне, тож на авто чи публічним транспортом сюди добратися без проблем.