Мис Бурхан. Земна домівка шаманського бога

Мис Бурхан - один із символів священного озера Байкал

У серці неозорого російського Сибіру знаходиться чарівне озеро Байкал, посеред озера - острів Ольхон, у центрі острова - селище Хужир, а на захід від нього, у священних байкальських водах розташувалася Скеля-Шаманка, або мис Бурхан (53°12′14″ пн. ш. 107°20′29″ с. д.)...

Ця дивовижна двохвершинна скеля, складена з кристалічного вапняка-мармуру і вкрита яскравими лишайниками червоного кольору, з давніх давен належить до найбільших священих місць Азії. 

Наскрізна печера в скелі вважалася місцем перебування "ежина" - хазяїна Ольхону і була найбільш шанованим місцем серед місцевого населення і всіх прибайкальських бурятів. Таких багатих жертв, як біля Скелі-Шаманки, ніде на Байкалі не приносили. Кажуть, що крім шаманів, ніхто не мав права наближатися до місця, де жив дух-хазяїн острова.

Старовинні легенди розповідають про 13 північних нойонів - синів небожителів, які спустилися на землю аби чинити суд над людьми. Найстаршого і наймогутнішого з них звали Хан Хуте-баабай. Саме він обрав собі місцем для життя шаманську скелю на острові Ольхон. Вважалося, що він має три палаци: один на небесах, другий - в підземному світі, третій - власне мис Бурхан.

До речі, називати Бурханом Скелю-Шаманку стали після того, як серед бурятів поширився буддизм, адже "Бурхан" означає "Бог", або "Будда". На початку XX ст. до скелі на молитву зїжджалися сотні лам. Вони вірили в те, що  у печері живе монгольський бог, який перебрався сюди з Монголії у прадавні часи...

Буряти так поважали священну скелю і поклонялися їй, що не наважувалися навіть проїжджати повз верхи: минаючи Скелю-Шаманку, вершник вів коня за вуздечку, обв'язавши йому копита шматками шкіри або тканини - аби не цокали.

Сувенірна крамничка у вигляді бурятської юрти

Дуже довгий час Шаманка була забороненим місцем - наближатися до печери і, тим більше, проходити крізь неї вважалося великим гріхом. Такий вчинок міг зашкодити не лише самому порушнику, але й всьому його роду.

До нашого часу збереглося застереження на відвідини Скелі-Шаманки жінками. Літні буряти досі вірять в те, що порушення цієї заборони молодою жінкою може призвести до ускладнень при народженні дитини, або й безпліддя. Крім того, як це часто буває у священних місцях - присутність "нечистих і гріховних" жінок може зашкодити святині.

На інформаційному щиті перед Шаманкою можна прочитати такі слова:

"Не можна плюндрувати священне місце нехорошими думками або справами; не можна перебувати тут у стані алкогольного сп'яніння і голосно розмовляти. Дітям не бажано відвідувати це місце. Шаманісти впевнені, що вплив такого насиченого сильною духовною енергетикою місця на чутливу і не готову до зустрічі з духами дитину, може мати непередбачувані наслідки. Не варто писати на каменях, залишати сміття і говорити погані слова."

З іншого боку, до мису Бурхан досі приїздять бездітні буряти аби поклонитися священному місцю і попросити обдарувати їх нащадками. Адже, за однією з легенд дух-хазяїн скелі Хан Хуте-баабай всиновив трьох беркутів, від яких потім пішов рід ольхонських шаманів...

Сьогодні на стежці, що веде до Скелі-Шаманки, ніхто, крім згаданих вище слів, туристів не зупиняє. По мису вільно лазять діти і молоді жінки, поруч в тихій бухточці голосно матюкаючись купається гурт молодих людей, а на каменях можна побачити надписи "тутбылВася"...

Та варто зупинитися на деякий час, омити священними байкальськими водами з тіла дорожний пил, посидіти на траві або камінні навпроти червоних скель мису Бурхан на фоні вітру і хвиль, прислухатися до себе, - і відчути силу, таємничість, величний спокій і могутню красу, якими досі наповнене це сакральне місце.

На північ від скелі знаходяться піщаний пляж і ліс, де вільно можна встановити намета і заночувати. У лісі є дрова, в Байкалі - чудова і чиста питна вода, а в Хужирі, до якого заледве 500 метрів - гарячий копчений (або холодний в'ялений) байкальський омуль (це риба така) по 30-50 рублів за штуку.

Якщо ночівля в наметі біля озера здається надто екстремальною, в Хужирі можна знайти багато туристичних баз і приватних садиб, які приймають туристів на ночівлю. Найпопулярнішою з них є садиба Микити Бенчарова "Острів Ольхон".

Надвечір з Байкалу здіймається прохолодний вітер, тож залишаючись біля вогнища на нічні посиденьки потрібно тепло одягнутися.

А зранку води озера гладенькі та чисті і Скеля-Шаманка відбивається у них, наче у дзеркалі...


Фото автора