Ананурі - форпост арагвійських еріставі

Симпатичну фортецю у місці злиття рік Арагві та Ведзатхеві, біля північно-східної частини Жинвальського водосховища, бачить кожний мандрівник. Ананурі знаходиться прямо на Військово-Грузинській дорозі, за 20-30 метрів від траси і десь в 70 км від грузинської столиці (42°09′49″ пн. ш. 44°42′14″ сх. д.). Власне, іншого законного шляху з Степанцмінди в Тбілісі немає. А незаконних - безліч, найочевиднішим з яких є тунель в Південній Осетії. Проте, навряд чи російські війська там пропускають туристів :)

Ананурі стратегічно стоїть у найвужчому місці долини річки Арагві.

Ніхто точно не знає скільки цій фортеці років, але збереглася вона гарно - до нашого часу залишаються цілими майже всі стіни, вежі і, навіть, внутрішні перекриття.

Перші згадки про Ананурі з'являються в XVII ст., коли фортеця захищала долину річки Арагві, яка в той час була окремою провінцією - Арагвійським еріставством.

Еріставі - грузинський феодальний титул, означає щось на кшталт правителя великої провінції.

Побудована в найвужчому місці долини, вона була стратегічним оборонним об'єктом і надійно захищала відступ місцевого населення в гори під час ворожих нападів.

У XVIII ст. Ананурі потрапила у власність царської Росії і в ній знаходився військовий гарнізон, адже фортеця стояла на важливій транспортній артерії, що з'єднувала Грузію з Російською імперією.

Поруч з фортецею Ананурі - смарагдові чисті води мальовничого Жинвальського водосховища

Раніше фортеця була більшою і простягалася аж до Арагві і Старої Військово-Грузинської дороги, яка проходила вздовж річки. Проте, зараз можна побачити лише верхню частину фортеці, внизу, біля водосховища, можна знайти всілякі загадкові руїни і залишки невеличкого храму. Ще два храми - Успенський і Діви Марії (інша назва - Спаський), знаходяться на території вцілілої верхньої фортеці.

Перший побудували в 1689 році в класичному стилі, проте, з дивною особливістю: одна з його стін прикрашена чудовим різьбленням у вигляді винограду і хреста, а найцікавіше в тому, що ця стіна стоїть майже впритул з однією із веж і помітити різьблення досить складно.

Дзвіниця Успенського храму

Вік іншого храму - Діви Марії - не встановлений, зараз він не діє і чекає на ремонт.

Поруч з фортецею Ананурі знаходиться дуже гарне Жинвальське водосховище; воно простягається аж до села Жинвалі, відстань до якого близько 10 км по трасі в південному напрямку.

Стара Військово-Грузинська дорога проходила раніше нижче від фортеці, по дну долини, понад рікою Арагві, а у наш час зникає у смарагдових водах водосховища. Коли рівень води досить низький, на поверхні з'являється старий ананурський міст, збудований у ранні радянські часи.

Старий ананурський міст - місце "тусовки" корів

Поруч, біля траси, притулився химерний кіоск, де можна випити лимонаду "Натахтарі", або кави і поспілкуватися з харизматичними грузинськими дядьками.

А ви знали, що кава грузинською теж "кава"? :)

У водосховищі можна купатися. Вода, яка його наповнює, приноситься гірськими річками, а тому - прозора, чиста і зовсім не пахне. :)

Як добратися?

Складніше вигадати як це мальовниче місце пропустити. :)

З Тбілісі  - будь-якою маршруткою, що їде в бік Пасанаурі, Гудаурі чи Степанцмінди від станції метро Дідубе. 

Автостопом - з будь-якого місця на Військово-Грузинській дорозі, адже відстані у Грузії не великі і водії зупиняються охоче.

А ще можна прогулятися пішки, як це зробив Пушкін в 1829 році, пройшовши від Ананурі до Душеті (близько 30 км) за один день. ;)

Фото автора