Тбілісі. Церкви, вино і хачапурі

Міжнародний аеропорт Тбілісі зустрічає усміхненими красунями у пунктах паспортного контролю,  а далі - жодних рентгенів, заплутапних коридорів - залишається просто забрати речі і вийти під сонце. І зовсім не потрібно поспішати ловити таксі, жовтий львівський "богдан" за 60 тетрі (~3 грн) відвезе гостей Грузії у самісіньке серце столиці - на Площу Свободи (Freedom Square, так називають її самі грузини)...

Цмінда Георгій посеред Freedom Square

Все для туристів

На протилежному боці від цієї зупинки на Freedom Square, знаходиться інформаційно-туристичний центр - місце, де можна безкоштовно потрапити в інтернет, подивитися мапи, путівники і навіть взяти з собою, де можна отримати будь-яку консультацію від дівчаток, що там працюють, в тому числі, наприклад, скільки коштує проїзд на маршрутці від далекого (як на Грузію) провінційного містечка Зуґдіді до високогірної Местії, або де випити смачної кави. 

Тут є мапи усіх регіонів Грузії і Тбілісі, путівники різними мовами - навіть українською :) Усі послуги і консультації безкоштовні.

У вересні 2011 будівлю, де знаходиться цей "туристичний рай" активно реставрували, тож можна очікувати на ще більше покращення якості інформаційних послуг для туристів. :)

Крім того, люди на вулицях часто запитують, хто ви і звідки (і страшенно тішаться, аж світяться, коли чують, що з України), пропонують допомогу, навіть запрошують в гості. :)

Спочатку було Слово

Кілька слів грузинською мовою дозволяють завоювати серця місцевих жителів раз і назавжди...:)

"Ґамарджоба" - вітання при зустрічі, поважне і чемне, "ґаумарджос" - більш легке, ближче до нашого "привіт";

"Діді мадлоба" - висловлення подяки, дослівно "дуже дякую", є і коротший варіант - "мадлобт", зазвичай, якщо так подякувати, грузини щасливо посміхаються і відповідають "Арапріс!";

"Карґад", "карґіа" - "ок", "гаразд", "добре".

"Іхос" - "досить", "хо" - "так", "ара" - "ні", "цота" - "трохи", "ґвіно" - вино...

Фонтанчики з питною водою зустрічаються по всьому місту

Хачапурі, хінкалі, остріа та інші страшенно смачні слова

У перші ж години перебування в Тбілісі дуже захочеться їсти... Не можливо передати словами як пахне свіжий лаваш з підвальної пекарні поруч з храмом Сіоні, який стоїть біля Річки Мткварі в історичному центрі міста. 1-2 ларі (~5-10 грн) переходять з рук у руки і ваші долоні вже гріє рум'яний лаваш, хачапурі (грузинська випічка з сиром), або лобіані (така ж випічка, тіки з квасолею)... Є така ж з м'ясом - кубдарі, але зустрічається вона рідше, як правило, кубдарі рідко продають на вулиці, але його спокійно можна замовити в якомусь закладі харчування. Це задоволення, свіже і духм'яне, приправлене травами, буде мати в діаметрі близько 20 см і коштуватиме від 3 ларі (щоб отримати приблизну вартість у гривнях - так само множимо на 5).

А ще ж є хінкалі - грузинські вареники (начиняють м'ясом, грибами, картоплею, густо додаючи всілякі смачнючі трави). Один хінкалі має такі розміри як середньостатистичний жіночий кулачок. Не грузин рідко може здолати більше 6 хінкалі за раз. :)

Як правильно їсти? Потрібно взяти пальцями за хвостик, надкусити хінкалі і висмоктати сік, тільки після цього кусати, насолоджуватися, бо, інакше, буде як у казці - "по вусам та бороді текло, та у рот не потрапило..." :)

І наостанок - про остріа, гострий м'ясний суп з травами, ммм. Доки їси - у роті наче поселився дракон, а багатогранний неймовірний смак зносить дах.

Це лише короткий список того, що можна спробувати в ресторанах, їдальнях, барах, кафешках, забігайлівках і наливайках Тбілісі. :)

Проте, навіть не думайте замовляти все й одразу - луснете. Краще куштувати всі ці смаколики по черзі. :)

"Ресторанні" вулиці простягаються на сотні метрів і пропонують їжу та відпочинок на будь який смак і кошт

Не хачапурі єдиним

В Тбілісі є кілька гілок метрополітену і вдосталь громадського транспорту, але якщо хочеться насправді побачити і пізнати місто, потрібно ходити його бруківками пішки, заходити у бокові вулички і у храми, проходити попід арками, заглядати в двори, губитися у провулках, підійматися по сходах, сидіти на лавочках, годувати місцевих котів, купувати хачапурі по 60 тетрі в маленьких пекарнях, де ніхто не говорить російською, спілкуватися з людьми - не переживайте, вони самі заговорять... :)

Від проспекту Руставелі, Freedom Square та площі Мейдані старовинні вулички підіймаються в гору, до телевежі, величезної статуї цариці Тамари та середньовічної фортеці Нарікала.

Часто буває досить складно не заблукати, знайти правильні сходи вгору, поміж будинками, під стінами середньовічних церков, попід деревами із плодами гранатів можна піднятися на гору, звідки видно майже всю столицю Грузії...

Так виглядає Тбілісі зі стін фортеці Нарікала

Тбілісі заснували десь у V ст. на місці цілющих термальних джерел у стратегічно важливому місці, неподалік від стародавніх торгових шляхів. У наші дні над гарячими джерелами розташувався популярний серед туристів квартал лікувальних лазень Абанотубані. Він знаходиться поруч з площею Мейдані і Метехським мостом.

Майже всі найцікавіші історичні пам'ятки розмістилися в історичному центрі, на проспекті Руставелі, вздовж річки Мткварі, але немає сенсу намагатися побачити і відчути все за 1-2 дні. Просто залишайтесь на довше. :)

Тбілісі - місто, яким треба дихати, відчувати радість і щастя від перебування у ньому, не поспішайте і ви закохаєтесь, а потім, вдома, не зможете забути про його вулички і храми, про запах свіжої випічки у ранковому повітрі...

Влада і безпека

Тут винятково чемна поліція. А патрульні на дорогах, дуже схожі на американських, якими ми їх знаємо з голівудських і не дуже фільмів. Вони не зупиняють авто просто так, але порушника наздоганяють, голосно щось промовляючи гарною грузинською мовою в гучномовець. 

Коли мапа не допомагає, запитувати про допомогу найчастіше хочеться саме в полісменів, майже всі вони молоді, усміхнені, усі - англомовні і дуже привітні.

Кажуть, що в Грузії практично відсутня злочинність і я поки не маю жодного, бодай маленького, заперечення цих чуток. Ба, навіть, всюдисущих на пострадянських теренах "гопників" ніде в Грузії зафіксувати не вдалося.

Реформи, які активно впроваджує сучасна грузинська влада, призвели до того, що Грузія зараз знаходиться на першому місці в Європі по сприятливості інвестиційного клімату. 

Сюди потрібно їхати, щоб навчатися щирості і відкритості, гостинності, порядку без тиску і бюрократії.

Чудовий символ нової Грузії - прозора будівля парламенту, яка будується зараз в Кутаїсі і і такі ж поліційні відділки по всій країні.

Поліційний відділок в Тбілісі - прозорість як вона є

Православне вино

Поруч з храмом Сіоні притулилася невеличка крамничка. Грузинські монахи там продають власноруч спечений хліб, овочі та фрукти, а також варення, мед, сир і вино. Сапераві (сухе червоне) і Цинандалі (біле сухе) - по 3,5 та 2 ларі за літр відповідно.

Вино у Грузії - ще одна релігія, мистецтво і культура, спосіб життя і світогляд. Ніде у світі не вміють так виголошувати тости і бажати многая літа, як тут. 

Та будьте обережні, без підготовки можна втратити голову і пуститися берега, адже вино тут настільки дешеве і смачне, що є спокуса витратити все тільки на нього... :)

"Алаверди!" - кажуть грузини передаючи іншому право виголошення тосту

Всі ночі світу

Міста варто пізнавати і у сонячному світлі і в світлі ліхтарів. Особливо Тбілісі. Адже боятися тут нічого - можна гуляти де завгодно і як завгодно довго химерними тихими вуличками старого міста, або велелюдним проспектом Руставелі, по фантастично освітленому Мості Миру, збудованому у 2010 році за ініціативою грузинського президента Михайла Саакашвілі, або насолоджуватися танцюючими фонтанами у новенькому парку Ріке, який закінчили розбивати вздовж Мткварі у 2011 році.

Нічне життя Тбілісі вражає радісною карнавальністю і затишком водночас. Молоді і старі, навіть маленькі діти гуляють по теплих літніх бруківках допізна, "ресторанні" вулиці переповнені красивими усміхненими людьми, а з їх прочинених дверей та вікон часто лунає пронизливий джаз, змушуючи танцювати підшкірних "мурашок".

На вулицях дуже багато людей, часто можна побачити, як на лавочці в парку полісмени сидять і просто розмовляють з людьми, і ніхто ніде не матюкається, не кричить, не б'є пляшок і обличч іншим...

З-під фантастично освітленої телевежі відкривається вражаючий вид на міріади вогнів теплого міста Тбілісі, серед яких яскравою свічкою виділяється 100-метровий собор Цмінда Самеба - головний храм грузинського православ'я...

Храм Святої Трійці (Цмінда Самеба) - головний кафедральний собор Грузинської православної церки (закінчений і освячений в 2004 р.)

*   *   *

Одного вечора наш друг Діма, російський фотограф з Нью-Йорка, якого ми зустріли у першу годину перебування в Тбілісі познайомив нас із своїм хрещеним батьком - харизматичним і сивочолим грузинським художником.

Ми сиділи у нього на балконі, в одному з найбільш красивих старовинних будинків міста, розмовляли про долі світу, дружбу і любов... За кавуном і чаєм слухали шелест зірок і спів цвіркунів.

Це був один з найчарівніших вечорів у моєму житті і я впевнений, що якщо одного дня хтось і тих, кому не влом було читати ці рядки, прокинетеся і дуже захочете кудись податися - сміливо обирайте Тбілісі.

У нього вдосталь історій, казок і життів для кожного, хто готовий відкрити своє серце.

Just do it! :)

Фото автора