Я їхав широким степом до сходу сонця. Обабіч дороги на мене дивилися люди, і їх було багато. Одна жінка щось вигукнула і помахала кулаком, а потім швидко зібрала розвішану білизну, що сушила...

Привіт, друзі! Маю нагоду та вільний час зараз вам розповісти про ті пригоди, які трапилися зі мною минулих вихідних.
Нещодавно я десь краєм фари чув, що Петро та Юля десь щось кудись планують покататися. Але не знав, куди, аж поки у п'ятницю ввечері ці диво-люди не підійшли до мене з купою речей і сказали:
–...

Я не знаю, як розпочати розповідь про те, як я погодився на цю подорож. Але можу сказати тільки одне: було страшно...

Довгі місяці стаціонару.
Зима була холодною. Лежачи на підлозі, закутаний у баранячу шубу, я інколи казав:
– Петре! Підкинь трохи дров, а то шось клапана зціпило.
Петро чемно виконував моє прохання, і вже за мить в хаті ставало тепліше і затишніше. Що поробиш – навіть Дніпро боїться холоду, бо кригою замерзає...

То були часи, коли я відчув своє значення у цьому світі.

Вітаю! Не лякайтеся, це я! Так, той самий Дніпро-11, котрого затягнули в цю історію. Я насправді і гадки не мав, що моє тихе спокійне життя поміж сільських мишей, гавкоту псів та звуків іншої худоби обернеться для мене такою несподіванкою...