Попереднього разу ми вам розповідали про те, як дістались нашої переломної, ключової точки - Байкалу! Це був екватор подорожі. А за ним - тисячі кілометрів дорогами Росії...

Це не контрабанда, це не ринок шкіри, це не жертва автодорожньої пригоди. Це наша вечеря - тарбаган, і ми його з'їмо.
Справа в тому, що ми потрапили до туристичної юрти, де можна пожити скільки заманеться і готувати те, що заманеться. Розпочинаємо готування супу з баранини. Хлопці з клубу Red falcons мають неабиякий дар кулінарів...

Дорогою на Алтай спека нас мордувала. Ми час від часу зупинялися, щоб перепочити і ковтнути свіжого повітря. Іноді біля нас зупинялися іноземці, з якими ми просто спілкувалися та обмінювалися приємними емоціями від подорожі.
Майже повсюду нам траплялися ось такі будови, де, за нашою думкою, пастухи тримають свою худобу...

Старт, як і було заплановано, таки відбувся третього червня і шостого ми були вже в Києві.
Мотоцикл, вірний друг наш Дніпро, ніс нас на своїх трьох чимдуж до кордону з Росією. І в голові роїлося чимало думок про те, як воно, вперше перетинати кордон, та ще й на своєму транспорті.
Ось вже і Харків минув,...

Кожна мандрівка, як близька, так і далека, якщо вона відбувається за допомогою транспорту, будь це автівка чи мотоцикл, потребує ретельного техогляду та підготовки...

Ми завжди з Юлею мріяли на нашому мотоциклі Дніпро проїхатися Україною. Зрештою, як відомо, мрії стають реальними і після кількох днів роздумів ми накреслили свій маршрут Україною історичною...

Свій перший мотоцикл Дніпро-11 я придбав у 2008 році в одному із місцевих гаражів Івано-Франківська. Тоді ще не вмів ані їздити на такому транспорті, ані ремонтувати подібну техніку...

Ми живемо у світі, де наші думки, якщо вони є постійними та повноцінними, матеріалізуються і мають вже місце з нами, як фізичне явище. Так сталося і зі мною...