Ця невеличка країна знаходиться на західному узбережжі Карибського моря і майже повністю складається з національних парків з багатим та недоторканим живим світом і старовинними руїнами, котрі залишилися у спадок від цивілізації майя, нащадки яких досі складають близько 10% населення країни.

Фото: Daniel Mennerich / Flickr

Міста Белізу невеличкі і не надто сучасні, тож природи в Белізі значно більше, ніж цивілізації - значна частина країни вкрита густими вологими тропічними лісами. А от залишків древньої цивілізації майя у вигляді пірамід та руїн міст - скільки душа забажає, їх тут можна зустріти майже всюди.

Біля карибських берегів Белізу знаходиться 12 островів та острівців, де можна зайнятися дайвінгом, сноркелінгом, риболовлею та іншими цікавими справами.

Фото: msdstefan / Flickr

Беліз підходить як  для тих туристів, хто прагне активного відпочинку, так і для тих, кому подобається валятися на пляжах та займатися шопінгом у гамірних торгівельних центрах.

Коли найкраще їхати

Клімат в Белізі тропічний пасатний. Найкращий час для відвідин Белізу - з листопада по травень, коли море спокійне та тепле, а сонце - яскраве. З травня по вересень тут триває сезон дощів, котрі йдуть, переважно, ввечері та по ночах і є не надто тривалими. Іноді бувають урагани, котрі прилітають з боку Карибського басейну, але це трапляється дуже рідко.

Фото: U.S. Geological Survey (USGS)

Особливості отримання візи

Громадянам України, які збираються відвідати Беліз, необхідна віза, яку можна отримати у Посольстві Великої Британії в Києві, яке знаходиться за адресою: вул. Десятинна, 9. Вартість візи: близько 50 USD. Віза видається у термін від 8 днів до 3 тижнів на 30 днів.

Документи, необхідні для отримання візи:

- закордонний паспорт, дійсний на весь період перебування в країні;

- дві фотографії паспортного формату;

- заповнена анкета;

- запрошення або турваучер;

- квитки в обидва боки;

- підтвердження платоспроможності.

Діти до 16 років вписуються в паспорт супроводжуючої особи (матері).

Національна кухня

У Белізі вживають багато кокосів і бананів, зокрема, додають кокосове молоко всюди, куди тільки можна, а банани використовують у якості гарніру, десерту та додатків у хліб та напої.

Севіче. Фото: powerplantop / Flickr

Полюбляють в Белізі також їсти м'ясо, але не лише звичайне (свинину, яловичину та курятину), але і екзотичне. Тут їдять м'ясо ігуан, броненосців, деревних курей, акул та, навіть, гризунів (вони називаються "пака" і дуже схожі на наших морських свинок). Екзотика поширюється і на яйця, адже у їжу вживають яйця ігуан, диких птахів та... крокодилів. 

Багато в Белізі і морепродуктів, та найвідомішими з них є місцеві лобстери, котрі вважаються найсмачнішими.

Алкоголь в Белізі також незвичний - тут виготовляють вина з горіхів та фруктів, мають власний чорний ром і пиво. Одним з найбільш популярних безалкогольних напоїв є коктейль SeaWeed , до складу якого входять молоко, кориця, мускатний горіх та водорості.

Fry Jacks. Фото: kag2u / Flickr.com

Варто скуштувати: севіче - сира риба або інші морепродукти, мариновані у лаймовому соці з цибулею, помідорами та спеціями; тамалес - кукурузні млинці, начинені м'ясом та кукурудзою; худут - рибна страва на кокосовому молоці з зеленими бананами; "смажені гнізда" (Fry Jacks) - традиційні місцеві хлібці. 

Традиції

Дуже цікавою і найголовнішою особливістю Белізу є велика кількість європейських традицій та звичаїв, котрі прижилися тут в часи британського панування. Наприклад, під час робочого дня тут обов'язково роблять перерву на ланч. Англійська мова є офіційною, тож знання її тут вважається обов'язковим. 

Фото: kikapookid / Flickr

Жителі Белізу спокійні та відповідальні, крім того, їм притаманна британська пунктуальність, а також є гарними слухачами та співрозмовниками, здатні підтримувати розмову на будь-яку тему. Єдиним винятком є особисте життя, про яке тут говорити не прийнято. У розмовах за столом краще уникати тем, що стосуються політики, британської корони, приватного життя і грошей.

Жителі Белізу законослухняні і завжди готові прийти на допомогу туристу. Белізці уникають суперечок та конфліктних ситуацій.

Фото: RJH School / Flickrc.com

У деяких віддалених регіонах можна відчути на собі явище, котре називають "іспанською фамілярністю": місцеві жителі можуть поплескати туриста по плечу, а власники крамничок можуть намагатися зав'язати багатогодинну балачку про все на світі. Якщо почуєте у спину свист або вигуки, то варто знати, що це не агресивність, а місцевий спосіб привернення уваги туриста - так можуть чинити вуличні торговці.

Не варто ходити по вулиці або території готелю в пляжному костюмі, а при поході в ресторан або державну установа слід підібрати більш строгий одяг. 

На місцевих ринках обов'язково потрібно торгуватися. Щоб було простіше розрахуватися, краще взяти з собою більше купюр дрібного номіналу.

Фестивалі

Міжнародний фестиваль Майя

З 2 по 5 серпня

Фото: Jasru / Flickr.com

Проходить у місті Сан-Педро на початку серпня. За чотири дні фестивалю відбувається велика кількість заходів: музичні концерти, виставки традиційного і сучасного мистецтва, конкурси танців, вистави та конкурс краси "Міс Costa Maya". Під час свята можна скуштувати традиційні страви майя, відвідати сувенірні ринки, котрі розбивають прямо на пляжі, а також відірватися на спонтанних пляжних вечірках, де танцюють сальсу і меренге. Сайт фестивалю: internationalcostamayafestival.com

Місця, які варто побачити

Беліз-Сіті

Фото: Bernt Rostad / Flickr.com

Раніше це місто на узбережжі було столицею країни, але після того, як один з карибських штормів відчутного його поруйнував, її перенесли вглиб континенту - у Бельмопан. Як і раніше, саме Беліз-Сіті є перехрестям всіх шляхів у країні і досі приваблює гарними колоніальними будівлями. Саме з цього міста найкраще вирушати у всі найцікавіші місця.

Белізький зоопарк

Фото: Adalberto.H.Vega / Flickr.com

Сюди можна доїхати від Беліз-Сіті за годину. Зоопарк-заповідник знаходиться безпосередньо в джунглях і його мешканці живуть майже в природному середовищі, хоча і обмежені парканами. Тварин тут не надто багато, близько 130 видів, але всі вони виключно "місцеві" - виловлені лише на території країни. Гордістю зоопарку  є великі кішки - ягуари.

Руїни Алтун-Ха

Фото: meyers3d / Flickr

Руїни стародавнього міста індіанців майя знаходяться за 55 кілометрів від Беліз-Сіті. Це найбільша архітектурна споруда такого виду в країні. Алтун-Ха був заснований приблизно в II столітті до нашої ери, але кам'яні блоки стародавніх споруд непогано збереглися до наших днів. Вони являють собою різні варіації на тему східчастих пірамід, з вирізаними кам'яними ідолами і химерними орнаментами.

Заповідник Бабун

Фото: n8agrin / Flickr.com

Заповідник знаходиться в селі Bermudian Landing, до якого з Беліз-Сіті можна доїхати рейсовим автобусом або замовивши екскурсію. Головне пригода в заповіднику - подорож по гірській річці Беліз. Для цього потрібно орендувати каное разом з суворим рульовим-майя, який проведе екскурсію і буде гребти. Серед мешканців заповідника Бабун - ігуани, крокодили, мавпи-ревуни і безліч екзотичних птахів.

Бар'єрний Риф

Фото: wesleyrosenblum / Flickr

Місцевий бар'єрний риф - другий у світі за величиною після австралійського. Це місце є популярним серед поціновувачів дайвінгу та сноркелінгу, адже риф може похвалитися дуже багатим живим світом. Тут є і різноманітні корали, і рибки, і раковини, зустрічаються червоні краби, маленькі акули, черепахи, а скатів можна навіть взяти у руки та погладити. Найбільше акул та скатів у морському заповіднику Hol Chan та у місці Shark Ray Alley, до яких можна дістатися з Беліз-Сіті або з островів Caya Colker та Ambergris Caye.

Велика Блакитна Діра

Фото: green-landscape.com

Велика Блакитна Діра (Great Blue Hole) розташована в центрі Лайтхаус-Рифа, атола у складі Белізського бар'єрного рифа. Її діаметр - 305 м, глибина - 120 м. Ця "блакитна діра" стала відома завдяки Жаку-Іву Кусто, який включив її в 10 кращих місць для дайвінгу.

Не зважаючи на те, що до неї досить складно підібратися, Велика Блакитна Діра є дуже популярною серед дайверів, оскільки там можна зустріти кілька видів рифових акул - карибську рифову акулу і чорноперу акулу.

Cан-Педро

Фото: GrandBaymen / Flickr

Містечко розташоване на найбільш багатолюдному острові Белізу -Ambergris Caye. Сюди приїздять за якісним дайвінгом і сноркелінгом, тому туристів вистачає в будь-який час року.

Дангріга

Фото: Rick's Pics (Montreal) / Flickr.com

Місто Дангріга - культурна столиця народу гарифуна. Тут проводиться їх національний фестиваль, живуть художники і ремісники, музиканти і танцюристи. Визначна пам'ятка - національний музей. З містечка можна виїхати на екскурсію на острови або в джунглі.

Караколь

Фото: Bernick / Flickr

Руїни стародавнього міста майя на плато Вака (біля кордону з Гватемалою). Караколь займав величезну територію - 90 квадратних кілометрів - і у VI столітті нашої ери в ньому жили 150 тисяч осіб. У джунглях на околицях руїн мешкають десятки видів екзотичних птахів, а також тапіри та ягуари.

Шунантунич

Фото: peggy417 / Flickr

Місто-фортеця майя неподалік від річки Мопан, за 35 кілометрах від Бельмопану, процвітало у VI-VIII століттях нашої ери. Головна споруда в цьому археологічному містечку - 40-метровий палац-піраміда під назвою Ель-Кастільо, одна з найвищих будівель доколумбової епохи. Назва Шунантуніч з юкатекської мови перекладається як "кам'яна жінка".

Ламанай

Фото: chazmic / Flickr

Руїни стародавнього міста майя (індіанці жили тут приблизно з 300 по 900 роки нашої ери) знаходяться в джунглях, на березі річки Нью-Рівер, де можна побачити безліч екзотичних птахів, мавп-ревунів і місцевих жителів - рибалок на саморобних каное. Найкраще у Ламанай добиратися з містечка Оранж-Уок (Orange Walk).

Лубаантун

Фото: archer10 (Dennis) / Flickr.com

Колишнє місто цивілізації майя Лубаантун знаходиться за 30 кілометрах від Пунта-Горді (Punta Gorda), в густому лісі. Назва археологічної пам'ятки перекладається як "місто повалених каменів".

Печера Актун-Туничіль-Мукналь

Фото: ronbrinkmann / Flickr.com

Белізькі печери настільки численні, що утворюють цілі підземні системи. У давнину майя використовували їх для своїх ритуальних церемоній і поховання мерців.

Щоб потрапити в печеру Актун-Тунічіль-Мукналь, доведеться здолати деякі перешкоди. Дорога пролягає по джунглях, з кількома переправами вбрід, тому подбайте заздалегідь про відповідний одяг та взуття. Вхід в печеру перегороджений річкою, глибина якої становить 6 метрів. Сама вода - крижана. Далі приготуйтеся йти по коліно у воді, а подекуди - дертися вгору по скелях. Проте, усі незручності прикрасять навколишні краєвиди: сталактити вкриті прозорими кристалами, які виблискують у світлі ліхтариків, як діаманти.

У церемоніальній залі знаходиться безліч залишків вогнищ, стародавніх глиняних посудин і справжніх людських кісток. Гордість печери - цілком збережений кістяк дівчини. Печера знаходиться біля міста San Ignacio, у якому і можна знайти провідника.

Placencia Village

Фото: mirf.ru

Невеличке поселення на однойменному півострові Пласенсия є досить популярним серед туристів карибським курортом. Основні заняття - пляжне байдикування, плавання з маскою, катання на каяку, а також спостереження за рідкісними водними ссавцями - ламантинами.

Як пересуватися по Белізу

Залізниці у Белізі немає, але є автомобільні дороги нормальної якості, якими регулярно і за розкладом ходять автобуси. Розклад та найсвіжішу інформацію можна пошукати на сайті: belizebus.wordpress.com

Фото: brooner / Flickr

Міжміські автобусні перевезення здійснюються на старих автобусах (колишні шкільні автобуси з США, трохи адаптовані до пасажирських міжміських перевезень, без кондиціонерів). Більшість автобусів мають кондуктора, якому пасажири і оплачують проїзд. Поїздка автобусом коштує від 2 до 5 белізьких доларів. Автобуси можна знайти на автостанціях або зупинити на трасі.

На острови Белізу можна дістатися міні-літаками внутрішніх авіаліній TropicAir або MayaIslandAir. Крім того, вздовж узбережжя та між островами регулярно ходять відкриті катери - "водне таксі".

Для оренди авто в Белізі необхідно мати водійські права міжнародного зразка, кредитну картку і бути старшим 25 років (максимальний вік для оренди авто - 70 років). Зважаючи на якість другорядних доріг країни, краще брати в оренду позашляховик.

Правила дорожнього руху

Рух в Белізі правосторонній.

Обмеження швидкості: 40 км/год в населених пунктах, 90 км/год - на дорозі.

У країні є 4 основні траси з гарним дорожним покриттям: Northern Highway, Western Highway, Southern Highway, Hummingbird Highway.

Більшість інших доріг країни не мають асфальтового покриття, навігація по них позбавлена логіки, а проїхати можна хіба що позашляховиком.

Фото: CBernick / Flickr

Дороги і вулиці Беліз Сіті збивають з пантелику багатьох. Назви багатьох вулиць не позначені, деякі вулиці дуже вузькі для двостороннього руху. Хаотичний рух таксі, велосипедистів і пішоходів створюють справжній хаос на дорогах.

Кажуть, що у Белізі діють лише два основних правила: їздити по правому боці дороги та пристібати ремені безпеки.

На дорогах Белізу дуже багато "лежачих полісменів" і практично немає знаків, які б про них попереджали, тож поруч з населеними пунктами потрібно їздити особливо уважно.

Автозаправні станції розташовані частіше вздовж основних шосе і доріг у населених пунктах, тому, ви вирішите поїхати вглиб країни, постарайтеся заправитися "під зав'язку" на будь-якій заправці, адже невідомо, коли буде наступна.

Дорожна поліція, зазвичай, привітна і не бере хабарів, але за водіння у нетверезому стані карає суворо.

Важливо знати

Для пиття рекомендується використовувати тільки воду в пляшках, яку можна придбати в кожному супермаркеті і продуктовому магазині. У кафе та ресторанах краще всього не замовляти соки і коктейлі з льодом.

Туристам не радять самостійно вирушати оглядати віддалені райони міста, а також їхати далеко від готелю ввечері. Намагайтеся паркуватися у місцях, які охороняються та добре освітлені і не залишайте цінні речі в авто, навіть у світлий час доби.

У більшості ресторанів плата за обслуговування включається в рахунок і складає близько 10 - 15% від суми замовлення. Можна залишити і додаткову грошову винагороду, зазвичай чайові становлять не більше 10% від суми рахунку.

Під час екскурсії по природним заповідникам слід уважно слухати провідника. Багато рослини є дуже цінними, тому за їх пошкодження можуть виписати значний штраф.

Митні правила

Ввезення і вивезення іноземної валюти не обмежено, національної - до 100 Белізьких доларів.

Дозволено ввозити:

- сигарети - до 200 шт., або сигари - до 50 шт., або тютюн - до 250 г;

- спиртні напої міцніше 22% - до 0,5 л (міцністю менше 22% - до 2 л);

- парфумерія та туалетна вода - 1 флакон.

Заборонено ввозити та вивозити:

- зброю та наркотики;

- предмети старовини і антикваріату без дозволу відповідних організацій;

- вироби з необробленого корала і самих коралів, морських раковин всіх видів і панцирів черепах.

Фото на головній з Flickr (by dani.Co)

При написанні тексту використовувалися матеріали сайтів wikipedia.org, redigo.ru, poizdka.net, travel.ru