Острів Джарилгач

Не потрібно їхати у декілька різних місць, щоб потрапити одночасно на гарний острів посеред моря, у пустельний степ з його специфічною рослинністю, в заповідник з дикими тваринами, які зовсім не бояться людей, на чисті пляжі з теплим морем і повною відсутністю людей, на болотні угіддя з лікувальними грязями і безліччю птахів. Все це одночасно можна побачити і відвідати в Україні на острові Джарилгач...

Фото з uafacts.com

Джарилгач - це коса, вузька смужка землі, яка глибоко врізається в Чорне море. Такий собі величезний природний хвилеріз. З одного боку Джарилгача знаходиться море, з іншого боку - затока. Природно, Джарилгацька. Офіційний статус Джарилгача іноді змінюється. Зараз це острів. А набридне - перетворюється на півострів. Від суші Джарилгач відділений вузькою протокою, яку періодично заносить піском.

Фото з uafacts.com

Від Скадовська Джарилгач відділяє 30 хв. шляху по морю. Кілька разів на день туди ходить теплохід. В останні роки до таких поїздок приєднався і приватний бізнес - численні катери і човни набирають групи туристів до 15 чоловік і відвозять їх на протилежний бік острова. Там водяться дельфіни, скати, дрібна риба.

Слово "джарилгач" у перекладі з тюркської мови означає обпалені або обвуглені дерева. І правда - античні джерела свідчать, що в давнину острів Джарилгач був весь вкритий лісами. Але зараз у це важко повірити, тому що на сучасному острові дерев дуже мало і знайти їх можна лише у центральній частині острова. Основна ж територія острова - це піщано-солончакові грунти з бідною рослинністю. Проте, тут водяться і великі тварини.

Фото з uafacts.com

Будови на острові можна перерахувати на пальцях: 2 маяка (старий, який був побудований ще у дореволюційні часи і новий - який височить з 1997 року), водонапірна башта, залишки будівель метеостанції і прикордонної застави, а ткож цілий очеретяний містечко біля напівзатопленого причалу на березі коси Глибокої. Очеретяне містечко - оце якраз і є новобудови.

Фото з uafacts.com

На узбережжі є кафе, в якому можна покуштувати смажених скатів, бичків, борщ та інші принади національної кухні. На протилежний, південний, бік острова - до відкритого моря - туристів підвозять вантажівки за помірну платню. Або ж можна здійснити захоплюючу 45-хвилинну прогулянку пішки. Південний берег Джарилгача є локальною курортною зоною. Тут навіть проживає окреме, майже постійне населення. Вони допомагають "прибульцям" освоїтися на острові-косі.

Фото з uafacts.com

Перебуваючи на острові сллідкуйте за своїми речима, за ними можуть вперто полювати місцеві чайки. І пам'ятайте про запас питної води, адже на південному боці острова придбати її просто ніде.

Фото з uafacts.com

За матеріалами uafacts.com